Олександрівська церква проіснувала з 1866 року до приходу радянської влади.

Мало хто знає, що в історичній будівлі у центрі Києва по вулиці Лютеранська, 16 до 1920-х років розташовувалась Олександрівська церква. Храм було збудовано в 1866 році за проектом архітектора М. Іконнікова. На початку ХХ століття церкву ззовні трохи перебудували, замінивши купол. 

Церква діяла при Київському товаристві допомоги бідним, що розташовувалось у цій будівлі. Сама будівля збудована Акимом Акимовичем Сулимою (народився в 1780 р. у Чернігівській губернії) – сином останнього Генерального судді України Якима Семеновича Сулими (1737-1818), нащадком видатного запорозького гетьмана Івана Сулими.

Після смерті Акима Сулими його дружина Уляна пожертвувала садибу разом із будівлею під притулок для бідних. 23 вересня 1859 року відбулось урочисте відкриття Сулимівських благодійних закладів, у молебні з освячення яких взяв участь імператор Олександр II.

У Будинку Сулими розташувались притулок для людей похилого віку, незаможних учениць Фундуклеївської гімназії та бідних вдів. Також тут відкрили їдальню для бідних мешканців Києва.

З приходом радянської влади Сулимівський благодійний заклад для бідних був ліквідований, церква знищена, а в будинку розташували комунальні квартири.