До негайного припинення кровопролиття в Україні закликають різні релігійні конфесії. КОМЕНТАР

У той час, як представники різних релігійних конфесій закликають до припинення кровопролиття на Українській землі, деякі релігійні діячі просять за океаном зброю для України.

Редакція порталу «Православне життя» звернулася за коментарем до голови Інформаційного відділу УПЦ єпископа Климента (Вечері).

Перевод на русский>>

– Владико, нещадовно, 3 лютого, учасники Архієрейської Наради РПЦ закликали до негайного припинення кровопролиття на Українській землі. Раніше Священноначалля УПЦ і Ви особисто вже неодноразово говорили про те, що потрібно докласти максимум зусиль усім тим, від кого це залежить, щоб зупинити військовий конфлікт на Сході країни. Припинити братовбивче насильство закликають і представники інших конфесій. Папа Римський 4 лютого зробив  відповідну заяву. Чи є надія, що голос миротворців почують?

– Кожна віруюча людина ніколи не повинна втрачати надії. Її надія не на людські сили, розум, ресурси чи щось інше. Її надія - на Божу допомогу. Власне, одного лише голосу не достатньо, щоб переконати людей змінити свій спосіб мислення, навчитися вибачати, любити так, як заповідав Христос.

За світову історію було чимало людей, які мали дар говорити глибоко і переконливо. Чимало з цих людей поклали своє життя заради проповіді про мир. Їм присвячена навіть Нобелевська премія миру. Вона дається не лише тим, хто має якісь конкретні важелі для подолання глобальних конфліктів, але й тим, хто має сміливість закликати до миру попри загрозу для власного життя. На жаль, їхній голос далеко не завжди на шальках терезів історії переважує політичні чи економічні чинники воїн та інших конфліктів.

Проте, це не означає, що заклик до миру не має сенсу. Навпаки – він є надзвичайно важливим, і стає таким тоді, коли слова про мир співпадають із конкретними діями заради нього.

Політики під цими діями розуміють щось своє, військові – щось інше. Сьогодні все наше суспільство є сумним свідком того, що зусилля і перших, і других не лише не досягли миру, але й поглибили соціальний конфлікт до рівня гуманітарної катастрофи.

Єдиний вірний спосіб досягти миру полягає у зверненні до Бога як вічного джерела всього доброго. Проте, коли віруюча людина про щось просить у Бога, то  не має мислити, що її прохання має здійснитися в якийсь природній спосіб. Молитва завжди діє дивовижно, тобто всупереч земній логіці. Логіка молитви – євангельська. А Євангеліє навчає нас заради миру вибачати ворогів, не мститися їм, більше того – любити їх. Апостол Павел у Посланні до Римлян говорить абсолютно конкретно: "Щоб не бути переможеним злом, перемагай зло добром" (Рим. 12, 21). Про що ми думаємо відразу, коли чуємо саме такий заклик до миру? Більшість із нас ставиться до таких закликів якось сторонньо, сприймає Біблію так, наче її мораль жодним чином не можлива у ХХІ столітті.  Але це не так. Інакше б наша віра в Іісуса Христа втратила свій сенс. Наша віра до слів Христа, наша надія на Нього є тим ключем, яким відмикаються двері, котрими мир приходить на землю. Сьогодні Церква, взиваючи до примирення, закликає повірити в те, що воно можливе лише за законами Христа. Лише Господь може примирити людей, які ненавидять один одного до смерті.  

Сьогодні різні релігійні конфесії разом з Українською Православною Церквою благають всіх, хто використовує зброю, негайно припинити це і повірити, що зло можливо перемогти лише добром. Так навчає нас не Конституція, не конвенція, не меморандум. Так говорить нам Біблія. Історія довела, що безглуздо піддавати сумніву Біблійні настанови.

Вчора я почув, що один релігійний діяч поїхав за океан просити у Сполучених Штатів Америки зброю для України. Про це розповіли багато новинних агенцій, наче про якийсь подвиг. Але ж Слово Боже в Євангелії від Матфея каже: «Всі, хто візьме меча, від меча і загинуть». Що ж містить у собі такий вчинок? Він є красномовним свідченням, що в душі тієї людини настала глибока релігійна криза. Ця людина перестала вірити Словам Христа, тобто, як інакше кажуть, стала невіруючою. Прикро не лише від особистої релігійної драми цієї людини, що спричинена невір’ям. Прикро те, що її невір’ю ЗМІ надають статус морального подвигу і тим самим сіють невір’я в душі мільйонів інших людей. Прикро те, що це невір’я сьогодні є головною перепоною для встановлення миру в Україні.

Тому заклик миротворців сьогодні полягає не лише у складанні зброї, але й у тому, щоб увірувати Христу – Єдиному справжньому Миротворцю, Який перемагає світ своєю всеохоплюючою любов’ю. 

Опубликовано: чт, 05/02/2015 - 09:26

Статистика

Всего просмотров 106

Автор(ы) материала

Социальные комментарии Cackle