Мови

  • Русский
  • Українська

Забуті Богом: від кого відрікається Господь

Тіло

Про відношення Бога до людини розповідає митрополит Антоній (Паканич).

 

Я не буду вашим Богом

«І сказав Господь до Осії: Іди, візьми собі жінку блудливу, і вона породить дітей блуду, бо сильно блудодіє земля ця, відступивши від Господа» (Ос. 1:2)

Що означають ці слова?

Справа в тому, що народ Божий в часи пророка Осії «духовно блудодіяв»: поклонялися «богам іншим», а не Єдиному Богу, точно як невірна дружина, постійно зраджуючи своєму законному чоловіку.

Господь показав всю згубність, весь жах і трагізм ситуації на прикладі особистого мученицького життя пророка, і зробив це навмисно: щоб потопаючі в гріхах, заблудлі люди почули Його слово і не зненавиділи пророка, говорючого правду прямо.

І зачала невірна дружина Осії і народила дочку. Господь сказав пророку: «Назви ім'я їй Ло-Рухама» (Ос. 1:6), що означає Непомилувана.  «І відлучила вона Ло-Рухаму, і зачала знову, і породила сина. А Він сказав: Назви ім'я йому Ло-Аммі, бо ви не народ Мій, і Я не буду ваш!» (Ос. 1:8).

Що може бути гірше цих слів? Господь відрікається від невірних. Відрікається від зрадників. Відрікається від вибираючих гріх.

І ось ми сидимо з Адамом у зачинених райських врат і плачемо про втрачений рай…

***

За період Великого посту ми з вами неначе проживаємо всю людську історію від створення світу до теперішнього часу.

Свята Церква устами преподобного Андрія Критського з допомогою повчальних прикладів Старого і Нового Завітів переконує нас вибирати свободу від гріха і ухилятися від гріховного свавілля.

Ми бачимо всю ущербність самолюбства і велич любові, красу смирення і в'язкість гріха. Безліч євангельських історій розповідає нам про це. Ми стаємо свідками чудесних речей і явищ: преображення простих бідних рибаків, які стали вчителями Всесвіту, нелицемірної віри митаря, зцілення прокажених.

Ми навчаємося жити та любити згідно Слову Спасителя, згідно Його задумці, Його баченню. Ми навчаємося довіряти Йому. Ми навчаємося долати свої гріхи.

Господь взяв на Себе людську природу, щоб перемогти людський гріх. І кожен із нас тепер має надію на вічне життя. Бог створив все для людського спасіння.

Він розіп’яв гріхи людей, воскресив людську природу і дав нам можливість стати учасниками Його Небесного Царства.

 

А що ми для Нього зробили?

«Сьогодні Євангеліє відклали в сторону, беззаконня оголошують законом, а із них роблять моду», - говорить про сучасне суспільство старець Пасїсій Святогорець.

Ми боїмося себе напружити, зайвий раз потрудитися, лінуємося долати труднощі. Ми ховаємося за гарними словами, не відповідаючи ним. В нас завжди знайдуться тисячі виправдань своїм гріха: занадто тяжко, всі живуть інакше, не сучасно і не своєчасно.

Найчастіше нам здається, що істинне релігійне життя обмежується відвідуванням храму у недільні та святкові дні. Ми приходимо в храм, пишемо записочки, ставимо свічки – и на цьому в основному наше релігійне життя закінчується. Хіба для цього прийшов Господь? Хіба для цього Він страждав і був розіп’ятий?

Ми відкидаємо Його, зраджуємо, роблячи таким чином. Ми нічим не відрізняємося від невірної дружини пророка Осії, маючи і служачи іншим «богам», пропонованим світом.

***

Шлях до Христа – тяжкий шлях, йдучи яким християнин дійсно стає схожим на альпініста, який ризикує зірватися зі скали. Однак у нас є більша перевага, мі знаємо й упевнені: рука люблячого Бога завжди протягнута, щоб нас підтримати в потрібну хвилину. Важливо вчасно освідомити весь ризик свого положення та призвати Спасителя на поміч. Він єдиний прийде та заспокоїть.

На прикладі життя преподобної Марії Єгипетської ми бачимо, що істинне покаяння, справжнє освідомлення свого скрутного положення і готовність змінитися неодмінно будуть підтримані Господом. Він пошле потрібні сили для боротьби та й укріпить в вірі.

В останні неділі Великого посту щиро зізнаємося, що положення наше плачевне, що ми потребуємо, як у повітрі, в Божій помочі, що життя без істинного Бога безрозсудна й немає ніякого сенсу. Якщо ми в малому будемо вірні Богу, не відступимо від Нього, то і Він ніколи від нас не відцурається.

І в Пасхальну ніч ми вслід за пророком Осією, який дав обітницю про знищення сили й влади смерті й аду, посмів сказати: «Де, смерте, жало твоє? Де, шеоле, твоя перемога?» (Ос. 13:14)

Записала Наталія Горошкова

Теги

Опубликовано: пн, 26/03/2018 - 21:29

Статистика просмотров

За час: 1
За сутки: 1
За неделю: 2
За месяц: 8
За год: 3,458
За все время: 3,458

Реклама

Реклама:
Социальные комментарии Cackle