У четверту неділю Великого посту Православна Церква згадує преподобного Іоанна Ліствичника та його безсмертне та велике творіння «Лествиця». Чому?

Церква ніби нам каже: «Ось посеред посту ти, чоловіче, зміцнився в силах Чесним і Животворним Древом Хреста Господнього і тепер з Богом продовжуй рух угору сходами на Небо». І Свята Чотиридесятниця є цією драбиною на Небо для кожного православного християнина.

І чим ще є ця чудова лествиця?

Згадаймо слово Спасителя: «Я є шлях і істина і життя; ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене» (Іy. 14:6). Постараємося з Божою допомогою застосувати образ лествиці преподобного Іоанна Лествичника до цього євангельського вірша.

Лествиця – це все людське буття. У духовному та філософсько-онтологічному сенсі. Лествиця – весь історичний рух людської спільноти та особисто кожної людини. Тож вона шлях. Лествиця – це шлях.

У чому полягає її істина? У тому, що це буття людства завжди вертикально. Це сходи. Рух або вгору або вниз. Третього не дано. Тобто людина кожну секунду, хвилину, годину, день, місяць, рік рухається або вгору – до Бога, або вниз – диявола. Немає жодної стихійності. І жодної багатоплановості, хаотичності шляху. Все дуже просто. Або вниз – або вгору. Звідси і ікона преподобного Андрія (Рублева) «Страшний суд»: Сяючий Христос сидить на престолі, одна рука Бога піднята вгору, інша – вниз. Все дуже ясно. Ти по лествиці життя рухався вгору – йди вгору, в рай. Ти по лествиці життя рухався вниз – йди далі вниз, в пекло. Ти сам так вибрав.

І в цьому правда.

У чому ж життя лествиці? Так, спочатку життя – це Бог. Він єдиний є Джерелом та Подавцем життя. Їм живе все. Але з гріхопадіння людини життя спотворилося. Воно набула форми бою, конфлікту. Це дуже видно, наприклад у мистецтвs. Візьмемо, наприклад, драматургію. Написання п'єси неможливе без конфлікту. Без конфлікту актор не зіграє роль тощо.

Те саме ми бачимо і в духовній літературі. Наприклад, у житії преподобного Андрія Юродивого є опис того, як Андрій бачив ристалище  світлих Ангелів з темними демонами. У Книзі «Одкровення» святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова є опис таємничих доль світу, одна з яких переслідування-конфлікт, який підніме на Церкву диявол (Одкров. 12). Але ця битва має розгорнутися і в душах людей – битва за власне спасіння.

На описі цієї битви і будується вся книга «Лествиця» преподобного Іоанна Синайського, ігумена. Вона складається з тридцяти глав-слів, які описують певні пристрасті та певні чесноти. Ними можна перемогти ці пристрасті. Фактично книга «Лествиця» – це інструкція спасіння людської душі. І по цій «Лествиці» врятувалися тисячі християн.

Спробуй і ти. Відкрий та почни читати цю святу книгу. Перше слово полягає в тому, щоб душу свою відліпити від любові до миру та до землі та спрямувати її до Бога. І на цьому шляху треба (перифраз цитати преподобного Іоанна Лествичника) «гарячість свою зберегти невгасимою і навіть до кінця життя свого не перестати кожен день прикладати вогонь до вогню, гарячість до гарячості, старанність до старанності і бажання до бажання».

Слово перше закінчується так: «Перша ступінь. Той, хто вступив на неї, не звертайся назад».

З Богом. Рухайся сходами вгору. Не звертайся назад. На кожному щаблі лествиці на тебе чекає Бог, Який відкриє для тебе великі духовні скарби і велике блаженство. Аби ти сам захотів почати рух угору – у Небо. Додому.

Протоієрей Андрій Чиженко