Не роби, пам'ятай про відплату, кайся.

Аборт – це вбивство

Ну, очевидно: переривання вагітності не дає з'явитися на світ живій істоті. Уявімо, що аборту не було б. Народжується світ дитина. Це жива людина. І позбавлення її життя вже вважається вбивством. Яка ж тоді різниця, якщо роблять аборт, тобто позбавляють дитину життя в утробі? Проблема лише в тому, що вона ще не отримала свідоцтва про народження та ім'я? Так, аборт - це внутрішньоутробне вбивство маленької людини.

Сумна історія з Вифлеємськими немовлятами досить повчальна: за наказом Ірода 14 000 дітей, багато з яких тільки народилися, були позбавлені життя. Церква досить промислительно і символічно пов'язала іродовий гріх з гріхом абортів: насправді, невеликою є різниця між народженою дитиною і людиною, яка ще перебуває в утробі матері, з точки зору християнської антропології. В обох випадках це жива істота, забрати життя якої має право лише Бог. А не люди, навіть якщо цими людьми є батьки, які приймають таке рішення.

Відплата неминуча

Нашу фізичну реальність визначає реальність духовна. Те, що ми колись зробили, умовно кажучи, «відкладається» на невидимому для нас позачасовому рівні. І будь-який гріх впливає на все наше подальше життя, навіть якщо ми начебто про нього забули і він над нами психологічно не нависає. Руйнування своєї духовної людини через вчинення гріха (а аборт – гріх тяжкий) може виплеснутися у хвороби (у тому числі й близьких) або ситуації, які здатні вже безповоротно змінити наше життя не на краще.

Пам'ятаєте, що трапилося з дітовбивцею Іродом? Цар, який купався в розкоші і буквально трусився за свою владу, загинув болісною смертю від страшної хвороби: його живцем з'їли черв'яки. Складно не провести паралель із його справами та відходом з життя.

Здійснив - покайся

Бог милостивий, і навіть смерть Ірода була свідченням того, що тяжкі та тривалі муки тирана були закликом до покаяння через біль та страждання. Можливо, Ірод розумів у останні дні життя, що створив багато зла та його жахливий кінець – лише наслідок справ його життя. Ми, люди, набагато суворіші, ніж наш Спаситель. Він милостивий – тому, що любить усіх та кожного, і кожному з нас до останнього дає шанс на виправлення. Звершений гріх вимагає каяття, зміни способу мислення й життя, і навіть спокутування добрими справами (можливо, дітонародженням чи навіть пропагандою життя на противагу абортам).

Володимир Басенков