Митрополит Антоній (Паканич) розповів, як боролися і продовжують боротися з Богородицею і що є найстрашнішим порушенням. 

Початок війни з Христом

Більше 1500 років тому в 431 р. на III Вселенському Соборі святі отці відстояли чесне ім'я Тієї, Яка принесла в світ Світло – народила Христа Спасителя.

Її чисте життя було докором для тих, хто був нечистий у своїх думках і помислах, хто не міг вмістити в себе Христа, Його слова, Його життя.
Святість і чистоту Пресвятої Богородиці намагалися поставити під сумнів і всіляко заплямувати ще з часів земного життя Спасителя. Глузування, нападки, наклеп переслідували Діву Марію за життя і після Її святого Успіння.

Наклепники, які прагнуть зганьбити ім'я Марії, намагалися таким чином спростувати виконання пророцтва про народження в світ Месії від Діви.
Боротьба з Богородицею була початком боротьби з Христом, з Його Церквою. Тому так важливо нам, православним християнам, зберігати благоговійне ставлення до нашої заступниці і захисниці, Матері Бога нашого Ісуса Христа Пресвятої Богородиці, поклонятися і тріпотіти перед нею.

Вона наш Провідник до Христа. 

Зростати у Христі 

Що ми спостерігаємо сьогодні? Продовження цієї боротьби.

Світ бореться з Богом і Його Матір'ю, бореться з Його Церквою, яку, як в рятівну гавань, увійшла Сама Пречиста, будучи трирічною Дитиною, і в яку ввела всіх нас, все людство, де ми отримали шанс врятуватися і вічне життя.
Саме тому Церква святкує Введення в храм Пресвятої Богородиці як початок нашого спасіння.

Пресвята Богородиця першою з усіх живих істот вступає в справжнє спілкування з Творцем, йде від світу, занурюється в глибоку молитву, наповнює все своє єство Богом, а життя – служінням йому. І ця Богоповнота росте і розквітає в Її чистоті й непорочності все життя, і Вона стає здатною народити втілене Слово Боже.

Дивовижний послух в ім'я любові! Зростати в Бозі. Це єдиний шлях і для всіх нас. 

Життя без Христа

І як помиляються ті, хто вважають, що можуть обійтися без Нього. Це трагічна помилка і страшна єресь, засуджена як пелагієва єресь, згідно з якою людина може врятуватися тільки своїми силами, без допомоги Божої благодаті, тобто без Бога.

Жахлива помилка, що веде людей в темряву, безодню гріхів і пристрастей, схоже самовільного позбавлення себе, потопаючого, від рятівної допомоги в бурхливому морі.

І всі, хто бореться сьогодні з Церквою Христовою, і всі, хто слабне душею і боїться захищати Істину – подібно єретикам – забувають, що над усім і над усіма в цьому світі стоїть Господь Бог і Його слово буде останнім.

Ніщо не відбувається без волі Бога, Його попущення, і ніщо не залишиться без суду духовних законів, які є єдиними чинними законами у цьому світі. 

Порушення законів

Духовні закони реальні, і їх порушення завжди мають трагічні для людини наслідки.

Сьогодні ми теж з глибоким жалем спостерігаємо, як віроломно порушуються ці закони.

Нашу Українську Православну Церкву хочуть вигнати з її історичної землі, хочуть позбавити український народ його коренів і витоків, що дають світло, цілющу силу і життєвий потенціал, хочуть нав'язати чужорідне і через силу його впровадити.

Справжня Церква так не чинить. Віроломство і істина несумісні.

Справжня Церква завжди стоїть на сторожі віри і церковного світу.
Всі Вселенські Собори боролися за чистоту вчення Церкви.

Це вчення повно і ясно викладено в Нікео-Цареградському Символі віри.  І ніщо не повинно змінювати його і спотворювати. Це непорушний стовп Церкви.

Нам відомо, чим закінчилися наміри Римської Церкви внести додавання в Символ – розколом і єрессю, які в подальшому спровокували гоніння на православних християн за допомогою уніатства.

Сьогодні хочуть без оглядки на весь православний світ, на всю православну повноту міняти церковні канони та підвалини, виганяти законних господарів і відбирати чуже майно. І все це робиться під приводом «братньої любові».
Треба бути не семи п'ядей у лобі, щоб не розглянути тверезомислячій людині в цих діях брехню і підступність.

Такі дії суперечать церковним постулатам, де говориться, щоб ніхто з єпископів не підпорядковував собі областей, які були незалежні від нього раніше, «щоб під приводом священства не вкралася гордість земної влади і щоб ми не втратили, гублячи мало-помалу, тієї свободи, яку дарував нам Своєю кров'ю Господь наш Ісус Христос, Визволитель всіх людей».

Гірко від того, що основи віри і братолюбства зневажаються на наших очах, а зрадою і обманом розчищають собі дорогу ті, що не знають страху Божого.

*** 

Будемо сподіватися тільки на Бога і його Пречисту матір! Будемо вірити, що в усьому є промисел і воля Божа! Будемо довіряти Його Церкві і захищати її чистоту!

І хай Матір Божа ще багато чад введе в храм Божий і навчить головному – служінню Христу!

Записала Наталя Горошкова