Митр. Антоній (Паканич): Чим більше довкола нас зла, тим більше ми маємо нести добро

Спокуси ніколи не покидають християнина, навіть якщо він іде шляхом сповідництва.

Тільки на перший погляд здається, що коли віруючий зайнятий захистом Церкви, спокуси йому не загрожують. Це не так. Недарма апостол каже: «Тверезіться, пильнуйте, бо противник ваш диявол ходе, як лев, що ричить, шукаючи, кого б поглинути» (1 Пет. 5:8). І в дні великих зовнішніх випробувань для Церкви нас не залишають наші внутрішні випробування – у кожного вони свої.

Господь сказав: «Вірний у малому і багато в чому вірний, а невірний у малому невірний і багато в чому» (Лк. 16:10). Це зараз безпосередньо стосується всіх нас. Якщо ми у своєму приватному житті продовжуємо дотримуватися заповідей Божих, Він не залишить нас і у більших випробуваннях. І навпаки, наші гріхи, наша душевна нечистота відштовхують Господа.

Не може людина, яка схильна до пристрастей: гордині, гніву, похоті, ненависті і т.ін., бути істинним богословом, хоч би як вона була освічена і начитана, – самі пристрасті неодмінно вкинуть її в якусь брехню. І так само не може людина бути справжнім захисником Церкви від зовнішніх гонителів, якщо не намагається захистити власну душу від внутрішніх гонителів – бісів. Такі люди в якийсь момент, можливо навіть несподівано для себе, можуть впасти і стати зрадниками.

Виходячи з цього, так важливо бути поважним до свого духовного життя. Адже якщо ми не зберігаємо себе в душевній та духовній чистоті, то як же зможемо захищати саму Церкву Христову?

Також особливо хотілося б уберегти віруючих від гніву, що, на жаль, нерідко спостерігається останнім часом на просторах Інтернету.

По-людськи завжди можна зрозуміти ту бурю почуттів, яку викликають дії гонителів: захоплення храмів, побиття наших священиків і парафіян, осквернення святинь, наклепи та образи. Але з духовного погляду ми не повинні віддзеркалювати наших переслідувачів, адже тоді ми самі станемо такими самими.

«Не віддавайте злом за зло чи лайкою за лайку; навпаки, благословляйте, знаючи, що ви покликані до того, щоб успадкувати благословення»,‒ навчає нас апостол Петро. І подібні слова говорять усі святі, які перенесли гоніння, їх також вимовляє Христос, розіп'ятий за нас. Для нас це має стати прямою інструкцією до дії.

Чим більше навколо нас зла, тим більше ми повинні нести добра в цей грішний світ. 

Записала Наталя Горошкова

Теги

Социальные комментарии Cackle