Благовіщення Пресвятої Богородиці – початок пасхальної радості. І в цьому основа нашого спасіння.

У самій історії свята, яка описана в Євангелії від Луки, йдеться про цю радість: «У шостий місяць посланий був Ангел Гавриїл від Бога в місто Галілейське, зване Назарет, до Діви, зарученої чоловікові, ім'ям Йосипу, з дому Давидового; а ім'я Діві: Марія. Ангел, увійшовши до Неї, сказав: Радуйся, Благодатна! Господь із Тобою; благословенна Ти між жінками» (Лк. 1:26–28). Перші слова святого Архангела Гавриїла, звернені до Діви Марії, а разом з Нею та до всього людства, були «Радуйся!».

Примітно, що в євангельському зачалі, яке читається на ранку свята Благовіщення Пресвятої Богородиці, ці ж слова практично повторює свята праведна Єлисавета, звертаючись до Пречистої Діви: «Коли Єлисавета почула вітання Марії, здійнялося немовля в утробі її; і Єлисавета наповнилася Святим Духом, і вигукнула гучним голосом, і сказала: благословенна Ти між жінками, і благословенний плід утроби Твоїй! І звідки мені це, що прийшла Мати Господа мого до мене? Бо коли голос вітання Твого дійшов до слуху мого, здійнялося немовля радісно в утробі моїй. І блаженна Та, що увірувала, бо збудеться сказане Їй від Господа» (Лк. 1:41–45). Від зіткнення зі Спасителем радісно зіграло немовля Іоанн у утробі матері, і обидва наповнилися блаженною радістю Святого Духа.

Ця радість, що починається в Благовіщенні Пресвятої Богородиці, розливається по сторінках Євангелія як дорогоцінна цілюща волога, що напоює собою весь світ – все людство.

У спілкуванні Бога та людини є ще один двоякий момент. Пророки, які керуються благодаттю Святого Духа, сказали, коли народиться Спаситель, і описали ознаки Його Різдва – Його Улюднення. Але все-таки ця очікуваність настає несподівано! Як Світле Христове Воскресіння. Завжди ранок починається в нуль годин нуль хвилин. Але сам момент завжди несподіваний. Бог спускається на землю, і раптово починається нова реальність Воскресіння Христового – Нової ери Нового Завіту. Несподівано буде і друге пришестя Христове. Несподіваним було й Благовіщення Пресвятої Богородиці. Для Діви Марії – поява Ангела. Про це прямо говориться в Євангелії: «Вона ж, побачивши його, зніяковіла від слів його і міркувала, що це було за привітання» (Лк. 1:29). Пресвята Богородиця здивувалася.

Яке ж наше завдання у цю кризову епоху? Жити правильно. І брати приклад у житті для себе у Пресвятої Богородиці. Чим вона займалася? Молилася, читала Святе Письмо і працювала. За церковним преданням вишивала завісу для Свята Святих Єрусалимського храму. Тобто не просто трудилася, а трудилася на славу Божу і для спасіння Своєї душі. Тому часто на іконах Благовіщення Пресвята Богородиця зображується з розкритою книгою Святого Письма та веретеном для пряжі.

Ось чим має бути зайнятий наш день. Незалежно від зовнішніх обставин. Світ чи війна, здоров'я чи хвороба, радість чи горе. Молитва та праця. Ось чим має бути зайнятий наш день. І життя тоді буде сфокусоване. І страхуванням, зневірі та сатані місця не буде. А Богу буде місце в душі. І Він дасть спокій, мир та тишу. Подарує щастя-співучасть-з'єднання із Собою.

Ми також маємо бути смиренними до зела. За церковним преданням, Пресвята Діва читала місце з Книги пророка Ісаї: «Отже Сам Господь дасть вам знамення: ось, Діва в утробі прийме і народить Сина, і назвуть ім'я Йому: Емануїл» (Іс. 7:14). Єврейське слово «Емануїл» перекладається «З нами Бог». Тобто Син Діви – це Бог, Який буде з нами, Який влюдиться в нашу природу, в наше єство. Згідно з Священним Преданням, Пресвята Богородиця читала саме цей біблійний вірш і при цьому подумала, що добре було б стати служницею цієї Діви, щоб послужити справі спасіння Богом людства. І якраз зараз перед Нею з'явився святий Ангел Гавриїл і сказав, що Вона Сама і є цією богообраною Дівою Отроковицею. Так було винагороджено її велике смирення.

Ось і ми повинні себе упокорювати перед Богом і намагатися служити Йому протягом усього свого життя. Всім своїм життям. І тоді й у нас станеться «благовіщення» наше особисте: блага звістка, благодатні дари Святого Духа народяться в нашому серці і принесуть блаженні райські плоди.

Вислухавши Божу волю, Пресвята Богородиця прийняла її, сказавши: «Ось, Раба Господня; нехай буде Мені за твоїм словом» (Лк. 1:38). Священне Передання свідчить, що саме в цей момент відбувається зачаття благодаттю Святого Духа Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. Після того, як людина, Діва Марія своєю вільною волею дозволила це зробити.

Починається спасіння всього людства. Ось і ти і у воєнний час, і в мирний віддай себе в руки Божі, скажи: «Я раб Господній (раба Господня), твори зі мною, Боже, що Ти волієш». І будеш врятований.

Тому що саме для твого спасіння посилаються тобі випробування у вигляді хвороб, воєн, морів, скорбот та іншого. Не для смерті, але для порятунку. Господь Своїми невимовними шляхами веде Своїх вірних до раю. Віддай себе в Його руки, прийми Його Всеблагу волю, живи, дихай Його заповідями – і будеш обов'язково і неодмінно врятований.

Тропар праздника

Днесь спасения нашего главизна, и еже от века таинства явление:
Сын Божий Сын Девы бывает, и Гавриил благодать благовествует.
Темже и мы с ним Богородице возопиим: радуйся, Благодатная, Господь с тобою.

Кондак праздника

Взбранной воеводе победительная, яко избавльшеся от злых,
благодарственная восписуем Ти раби Твои Богородице: но яко имущая державу непобедимую, от всяких нас бед свободи, да зовем Ти: радуйся, Невеста Неневестная.

Владичиця Пресвята Богородиця нас не залишить і звільнить від усяких бід.

Протоієрей Андрій Чиженко