У проповіді Предстоятель розповів про сучасного пісника, котрий 30 років їв тільки капусту і хліб.

Читання другої частини Великого покаянного канону преподобного Андрія Критського звершив Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій 3 березня 2020 року, у другий день Великого посту. Богослужіння відбулося в Миколаївському соборі Покровського жіночого монастиря м. Києва, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

З Архіпастирем молилися насельниці обителі й численні віруючі – парафіяни та паломники.

Після читання канону Предстоятель звернувся до віруючих зі словом проповіді:

«З милості Божої ми, дорогі брати і сестри, вступили у Святу Чотиридесятницю і сьогодні вже закінчується другий день Великого посту.

Багато з нас вже почали своє утримання, може хтось ще не наважився цього зробити, але це обов’язково треба зробити, треба обов’язково готувати себе постом і молитвою для того, щоб гідно зустріти світле свято Воскресіння Христового, і тут на землі, і там на небі.

Піст – це та чеснота, яка збуджує в людині бажання вдосконалюватися, збуджує в людині дух покаяння. Коли людина перенасичена, обтяжена зайвими стравами, напоями, то дуже важко їй досягти зворушення духу, духу покаяння, тобто бажання себе виправити. Піст робить більш тонкою людську природу, плоть людини, а розум робить більш світлим. Таким чином у людини з’являється природне бажання бути досконалою. Це бажання вклав у людину Бог і воно якраз і пробуджується за допомогою посту і молитви».

«Коли ми говоримо про піст, то уявляємо якісь давні часи – подвижників в пустелях, в печерах, ще якихось місцях… і думаємо, що в наші дні таких людей не буває, – продовжив Предстоятель. – Але я хотів би сказати, що це не зовсім так. В моєму житті я бачив багато посників і розповім вам про одного з них, з яким ми навіть служили разом, він був священиком.

Мене призначали настоятелем Афонського подвір’я під Москвою десь в 80-у році (28 серпня 1984 року – настоятелем Спасо-Преображенського храму Афонського представництва в селі Лукино (станція „Передєлкіно” Московської області) – ред.), де служили 5-ть ченців. Бажаючи впорядкувати життя, я вирішив влаштувати загальну трапезу для всіх братів. Вони цілий день були на послухах – хто де й от я вирішив, що потрібно, щоб хоча б раз на день всі зібралися разом… Був там один ієромонах. От прийшли ми на обід, я дивлюся несе він з собою тарілку капусти квашеної. А це було великим постом. Я питаю, «а що ти не їси те, що й ми всі?» (а ми якийсь суп зварили, елементарне щось). «Ні-ні, – каже, – у мене своя дієта»… І так він до Великодня їв тільки тарілку капусти і шматок хліба.

Настав день Пасхи. Ми постаралися: рибки дістали побільше, яєчка… Дивлюся, а це брат знову приносить тарілку капусти, і зверху три скибки таких невеликих. Я кажу: «отець Василь, що це?” А він у відповідь: «у мене сьогодні утіха – Великдень. Мені потім братія розповіла, що він так десять років нічого не їв, окрім капусти і хліба – капуста в будь-якому вигляді й хліб.

І він був такий худенький, але завжди живий, благодушний, наповнений духовного оптимізму, ніколи не сумував, трудився більше всіх, скромний такий, ніколи ні з ким не вступав в суперечки ніякі.

Як мені пізніше переказали, якось захворів він запаленням легенів. Йому лікарі почали казати, що треба обов’язково їсти скоромне – їжу калорійну. Лікарі говорили довго, він вислухав їх і сказав їм тільки два слова: “Не буду”.

Вони його далі вмовляти: «ну хоч рибки трішки», а він: «не буду». Почали йому про ікру говорити, він знову: «не буду».

І так більше нічого й не їв – капуста, хліб… 30 років їв тільки капусту і хліб. Так він прожив ще багато років. Я його пам’ятаю завжди благодушним, тільки в старості з ногами у нього були проблеми – погано ходив.

Людина прожила все життя таким ось чином, а більшість людей про це й не знали».

Як підкреслив Предстоятель, таких людей хоч і не так багато, але на них тримається світ.

«Вони нам показують приклад. Ми боїмося, а якщо я не з’їм ковбаси тиждень, то мені смерть прийде – не прийде. Смерть як раз відійде, а прийде життя. Тільки треба бути мужніми. І, звичайно, потрібно підбирати їжу, підбирати ритм прийняття їжі. У кожного повинен бути свій. Один їсть раз на добу, інший може чотири раз на добу – трохи менше, але частіше», – сказав Блаженніший Митрополит Онуфрій.

Рослинна їжа, нагадав він, природна і корисна: «Бог створив людину не для м’яса, не для ковбаси. Він дав для вжитку рослинну їжу – це природне і найкорисніше для людини».

«Нехай Господь допомагає нам, дорогі брати і сестри, щоб ми хоч трішки змушували себе до посту, стриманості, і щоб в цей піст прийшов в нас дух покаяння, щоб ми могли виправити своє життя і гідно зустріти велике світле свято Воскресіння Христового», – побажав Архіпастир.