Митр. Антоній (Паканич) про головний скарб Церкви
Зараз, коли Українську Православну Церкву намагаються витіснити з її святинь, відібрати храми та монастирі, з особливою гостротою постає питання про майбутнє Церкви.
Вороги Церкви звертають увагу виключно на зовнішнє. Їм щиро здається, що якщо відібрати у нас храми, то нас можна буде зламати. Але вони не враховують головний ресурс нашої Церкви – людей, нас з вами.
Ми всі пам'ятаємо, як на великі свята та важливі події з життя Церкви народ з'їжджався до Києво-Печерської Лаври, і людей було стільки, що самим храмовим стінам їх неможливо було вмістити, коли богослужіння відбувалося навіть не в Успенському соборі, а на площі перед ним. Прямо під відкритим небом. Тому величезна помилка вважати, що, відібравши в Церкві Успенський собор або будь-який інший храм, нас можна розтрощити.
І мова не лише про Києво-Печерську Лавру – всі наші парафії сповнені людьми. Це дуже важливий момент. Кількість громад УПЦ не просто абстрактні цифри, які є лише на папері: за числами стоять реальні живі люди.
Багатьом гарячим головам справді здається, що, відібравши у нас усі храми і передавши їх розкольникам, можна буде позбутися Української Православної Церкви. І тут навіть не варто говорити про досконалу утопічність такої ідеї, адже всі ці храми та монастирі треба буде кимось наповнювати, а у тих же розкольників просто не вистачить «духовенства», щоб замістити всі парафії.
Істотніше інше. Рейдерство може іноді працювати в бізнесі за потурання наглядових органів, але в духовному житті все не так.
Адже наші приходи – це не установи, засновані за примхою організаторів, а живі організми. Як правило, спочатку виникає потреба в храмі, формується громада і тільки потім з'являється сам храм (або передається історична будівля, або будується нова). І це ми ще не кажемо про ті громади, які існували задовго до всіх розколів протягом багатьох поколінь віруючих.
Навіть там, де храми УПЦ відбираються, залишається громада, яка робить все, щоб збудувати новий храм, або молиться у тимчасовому пристосованому приміщенні. Тобто відібрати церковну будівлю не означає автоматично отримання парафіян. Навпаки, відберіть все – і ви отримаєте лише порожні та напівпорожні будівлі, позбавлені як людей, так і Святого Духа.
Церква у історичному значенні цього слова – громада. Не просто матеріальна будівля, яку можна відібрати, переобладнати для нецерковних цілей чи навіть зруйнувати. Церква – це люди. І не тільки ми з вами, а й усі живі та померлі наші брати та сестри у Христі. Усі святі – апостоли, мученики, преподобні, святителі, праведники. Весь ангельський світ і, зрештою, Сам Триєдиний Бог. Все це і є Церква, і боротися з Нею воістину божевілля.
Записала Наталя Горошкова