«Прп. Йов Угольський - святий, якого я знав»
Спогади митрополита Антонія (Паканича) про праведного Йова Угольського в день пам'яті святого, який Церква відзначає 18 вересня.
- Немає більш складного завдання, ніж розповісти про святого, до того ж так, щоб співрозмовник виразно уявив і пережив те, що відчував ти стикаючись і перетинаючись з ним наяву.
Є в світі почуття, для яких у нас ще немає слів і виразів. Омертвілі слова не передадуть всю красу живої душі дивовижної людини.
Таким для мене став преподобний Йов Угольський.
Незвичайна особистість архімандрита Йова (Кундрі) сильно вплинула на моє життя. Пам'ять про нього і наші зустрічі міцно і глибоко вкоренилася в мені і відбилася на моєму сприйнятті життя, світу, людей, показала висоту людського служіння ближнім, Церкві, Богу.
Чим більше часу минає з дня смерті преподобного Йова, тим важче віриться, що цей святий чоловік жив серед нас, що ми ходили з ним одними стежками, бачили одні місця, гори, річки, дерева.
Для мене святий Йов знаходиться в ряду найулюбленіших святих. І одним з головних придбань свого життя вважаю знайомство з преподобним: я чув і бачив його.
І яким він увійшов в моє життя ще в юності, таким він і залишився для мене зараз.
На жаль, я тоді до кінця не усвідомлював, що знайомство з ним було справжнім чудом в моєму житті.
Земне життя необоротне, але у віруючих є знання, яке попирає всі земні закони природи - віра в безсмертя. Наше вічне життя у Христі. Це втішає і наповнює змістом життя.
Багато дивовижних історій про життя преподобного Йова і дива, пов'язані з його ім'ям, можна й досі почути від людей, які знали його особисто або передають почуте.
Вони пам'ятають і люблять його, вірять в його молитви і заступництво.
Все життя святого, який народився в маленькому селі Іза під Хустом на Закарпатті, було щільно пов'язане з милим його серцю краєм. Саме тут проходило служіння старця,саме ці місця відзначені подвигом преподобного і багатьох інших подвижників, які поклали свої життя за чистоту православної віри, що стояли до кінця за істину в умовах постійної боротьби з загрозою для життя.
У Закарпаття своя особлива доля. Протягом століть тут велося планомірне знищення православ'я. Православні русини стали хранителями православної віри і її вірними захисниками. Ті, хто не здався і ціною власного життя захищав віру предків, вписані в Велику Книгу Життя і перебувають з Господом.
У Закарпатті ніби сама природа своєю величною, аскетичної красою гір і лісів, крутих перепадів вершин і долин з рідкісними і скупими поселеннями закликає до самозаглиблення, роздумів в мовчанні, молитві і аскезі.
Архімандрит Єфрем (Молнар), який багато спілкувався з преподобним Йовом і відспівував його, писав про нього:
«Він був для ченців і простих мирян прикладом... Його людськими якостями були працьовитість, простота у взаємовідносинах, милосердя, смиренність».
Преподобного настільки любили ченці, яким він кротко пояснював основи віри, розповідав про події, свідком яких став, особистим прикладом вчив братерської любові і смиренню, що на старця поклали обов'язок бути духівником не лише для Городиловського скиту, куди він був призначений, але і для Мукачівського монастиря. Останній незадовго перед цим повернули православним.
Але незабаром монастирі починають закривати, і в результаті вимушених переїздів з одного храму в інший старець стає настоятелем церкви святого Димитрія Солунського в селі Мала Уголька Тячівського району, де колись був древній монастир. Тут він служив до своєї кончини 28 липня 1985 року.
Святий праведний запам'ятався віруючим безсрібником і глибоко смиренною людиною, милосердним, люблячим людей і Бога, але при цьому стійким борцем за віру, ревнителем православ'я.
Бажаю всім нам наслідувати в вірності Господу, стійкості у вірі, бажанням захищати нашу Церкву, як це робив преподобний Йов Угольський.
Нехай молитвами преподобного і богоносного отця нашого Йова, доброго угодника Христового і великого молитовника і заступника Карпатської землі, ми знайдемо мир душевний і міць, які допоможуть нам подолати будь-які труднощі!
Записала Наталя Горошкова
Довідка: 8 травня 2008 архімандрит Йов рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви був прославлений у лику місцевошанованих святих Хустської єпархії.