Чому всі лаври на території України – Успенські?

Про особливе шанування православними Пресвятої Богородиці – митрополит Антоній (Паканич).

– Владико, чому саме свято Успіння Пресвятої Богородиці – одне з найулюбленіших, найголовніших, адже Богородиця в цей день спочила, цей день має бути днем скорботи?

– Перш за все, з точки зору православної віри, не слід розглядати смерть людини, а тим більше – святих і Богородиці, як подію сумну. Святий апостол Павло зітхав: «бажаю звільнитися і бути з Христом, бо це незрівнянно краще» (Флп. 1: 23), тому що для істинного християнина метою його життя є з'єднання з Христом в Його вічному царстві. Таким чином, смерть – це не стільки кінець, завершення земного життя, скільки народження для життя вічного, життя з Христом, який Своєю смертю і Своїм Воскресінням переміг нашу смертність. До Воскресіння Спасителя смерть для людини була якимось страшним низходженням в шеол – похмуре, безрадісне місце далеко від Бога, але завдяки жертві Христовій смерть стала возз'єднанням людської душі з її Творцем.

Крім того, особливе шанування свята Успіння пов'язано ще й з тим, що, як сказано про це в тропарі свята, що Пресвята Богородиця навіть після свого Успіння не залишає наш світ, але ще більше молиться про кожного з нас, невпинно предстоїть перед Престолом свого Божественного Сина.

– На території України – три Лаври, і всі вони освячені на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Чому?

– Колискою руського чернецтва є Свята Гора Афон, яку традиційно називають долею Пресвятої Богородиці, адже саме на Афоні подвизався основоположник вітчизняного чернецтва прп. Антоній Печерський. Преподобний Антоній і його учні сприйняли від Святої Гори не тільки чернечий статут, а й, перш за все, особливе шанування Пресвятої Діви – як помічниці в чернечих подвигах і працях. Саме з цим пов'язана поширена традиція освячувати престоли монастирських храмів на честь Приснодіви Марії, і особливо – її Успіння.

– Чому православні особливо сподіваються на молитви Богородиці?

– Ми, як православні християни, особливо сподіваємося на молитви Богородиці, в чому нам дуже часто дорікають протестанти. Однак протестанти не хочуть зрозуміти однієї природної речі: будь-яке народження встановлює між матір'ю і дитиною особливий духовний зв'язок. Зв'язок цей унікальний і неповторний тим, що його основою є прихильність і любов. Ісус Христос – це Бог. Але, крім цього, Він ще й Людина, така ж, як і ми з вами, але тільки без гріха. І по людству своєму Він знаходиться в особливому унікальному зв'язку зі своєю Матір'ю – Дівою Марією. І цілком природно, що зв'язок цей не перервався, не зник. Він був, є і буде існувати вічно. І ми віримо, що в силу цього зв'язку Сина і матері вона, як справжня мати, заступається за кожного з нас перед своїм Сином, і Бог чує наші молитви, звернені до неї.

Розмовляла Наталя Горошкова

Социальные комментарии Cackle