Звернення Блаженнішого Митрополита Онуфрія у зв’язку із пандемією коронавірусу

Ми маємо молитися Богові, каятися в своїх гріхах, тому що вони є причиною того, що цей духовний Навуходоносор бере нас у полон.

Сердечно вітаю вас, шановні глядачі! Бажаю всім Божого благословення!

Зараз ми переживаємо непростий час, нас спіткало горе – в світі розповсюджується інфекційна хвороба, яка називається коронавірус.

Гріх – це таблетка, яка з однієї сторони вкрита тонкою насолодою, а з іншої – гіркістю. І коли людина творить гріх, вона цю таблетку вживає і наповнює себе гіркотою. Ця гіркота нашого суспільного гріха – ні однієї людини, а всього світу. Вона сьогодні вилилися в тому, що до нас прийшла хвороба коронавірус, яка багатьох людей вкинула у відчай, страх. Багато людей просто не знають, що робити і куди себе подіти.

У всіх випадках життя ми можемо знайти для себе урок у Священному Писанні. В історії людства була така сторінка, коли повстав вавилонський цар Навуходоносор. Він підкорив Єгипет, переміг фараона і поклав кінець Єгипетській імперії. І почалася нова імперія – Вавилонська.

Господь допустив Навуходоносору покарати Ізраїль, тому що іудеї почали неправильно поводитися, ображати Бога, робити гріхи. І Господь послав на них Навуходоносора, який перший раз прийшов в Єрусалим, взяв із Храму певні сосуди, взяв багато молодих людей і відвів у полон. І Господь сказав іудейському народові через пророка Єремію: «Я послав на вас Навуходоносора, бо ви багато нагрішили, ви маєте потерпіти за свої гріхи. А потім я звільню вас».

Але євреї не хотіли цього робити. Коли Навуходоносор прийшов уперше – забрав сосуди, молодь, вони через певний час повстали проти нього. Навуходоносор вдруге прийшов в Єрусалим, ще більше причинив збитків: ограбив Храм, ще більше забрав людей, переселив їх у Вавилон – іудеї трошки потерпіли і знов повстали проти нього. Тоді Навуходоносор прислав воєначальника, який розвалив, розорив Єрусалим, знищив Храм і забрав майже всіх іудеїв у полон, а тих знатних, котрі повставали проти нього у Вавилоні, стратив.

Сьогодні для нас Навуходоносором є коронавірус. Ми маємо потерпіти, виправити своє життя, ми маємо, перш за все, молитися Богові, каятися в своїх гріхах, тому що вони є причиною того, що цей духовний Навуходоносор бере нас у полон.

Ми не повинні повставати проти того режиму, який вносить із собою коронавірус – технічних, санітарних норм, які треба виконувати, щоб не допустити поширення цього вірусу. Ми повинні їх зберігати, не треба цим нехтувати.

Є певні санітарні норми, які не нищать коронавірус, вони його припиняють, не дають йому розповсюджуватися. А нищить коронавірус Божа сила, яка подається нам через лікарів, певні ліки. Тому я закликаю, як колись пророк Єремія говорив: потерпіть, покайтеся і моліться! І виконуйте те, що сьогодні кажуть вам медики, ті, хто розуміє техніку безпеки при цій хворобі. Виконуйте це, але надійтеся на Бога і намагайтеся виправити своє життя. Тому що наші гріхи є причиною того, що сталося з нами.

Наша Церква включилася у кампанію, щоб ізолювати цей вірус. Перше, що ми робимо, – молимося в усіх храмах, обителях, щоби Бог нас помилував і простив усім нам наші гріхи. Ми, православні християни Української Православної Церкви, молимось за всіх людей, за всіх українців – щоб усім нам простив, тому що всі ми, у певній мірі кожен, винні в тому, що з нами сталося.

Ми багато дзвонимо у дзвони, бо дзвін своїми хвилями розрушає всякі інфекції, зарази.

Ми особливо молимося за медиків, які сьогодні знаходяться на передовій цього протистояння коронавірусу. Ми намагаємося не тільки молитвою допомагати: ми приймаємо лікарів в обителі, даємо їм харчування, допомагаємо добиратися на роботу, з роботи. І в наших обителях готуються приміщення – на крайній випадок, які використовуватимуться як польові госпиталі для хворих людей. І монастирі будуть не тільки приміщення надавати, а й обслуговувати людей.

Ми виготовляємо маски, засоби гігієни закуповуємо, достаємо, і розповсюджуємо серед людей безкоштовно.

У нас розвивається волонтерський рух з доставки ліків, їжі і всього необхідного для життя людям похилого віку, які не можуть зробити це самостійно.

Є люди, які вже захворіли на коронавірус – як ми повинні поступати з ними? Я знову апелюю до Священного Писання. У Біблії багато сказано щодо інфекційної хвороби, яка називалась колись проказою. Згідно з Божим Законом, хворі проказою відлучалися від спілкування з іншими людьми. І тільки коли виліковувалися – приходили до священика (священик був і як духовний лікар, і як тілесний), він освідчував людину і давав висновки і дозвіл: може вона вже увійти у спілкування з іншими чи ні.

Сьогодні така сама схема. Можливо, коронавірус не є еквівалентний проказі, це м’якша хвороба, але все одно вона інфекційна. І люди, які захворіли цією хворобою, – так сталося, ми бажаємо їм здоров’я, – вони повинні вдома молитися, щоби своєю присутністю в церкві не піддавати ризику тих, хто ще здоровий. Тому що це не буде по любові, це буде з якихось інших мотивів. А Бог хоче, щоби ми любили один одного. Любов завжди питає – що я можу принести в жертву заради ближнього? Жертовність заради ближнього – це називається любов’ю. Там, де ми знаходимося – в лікарні чи в квартирі – там ми повинні молитися. Станьте там на молитву, візьміть молитвослов, Псалтир, візьміть Євангеліє, іншу духовну книгу – і читайте, моліться. Або просто читайте «Отче наш», «Богородице Діво…», молитву Іісусову – і це буде єднання з церковним тілом. Тому що єднає нас не простір, не відстань фізична. Ми єднаємося навколо Бога молитвою і добрими справами – це нас поєднує з Богом. Церква не відвертається від таких людей. Така людина може закликати до себе священика, священик прийде і сповідує, причастить Христових Таїн.

Храми під час цієї епідемії є тим місцем де людина умиротворяється, знаходить для себе втіху. Тому храми не закриваються. Але ми маємо дотримуватися тих санітарних норм, що сьогодні існують, і запускати в церкву не як раніше – 100 чоловік, а запустити два. Краще попередньо зі священиком домовитися у телефонному режимі, що ми хочемо прийти причаститися, і священик призначить час, люди зможуть прийти – спокійно сповідатися і причаститися у зцілення душі і тіла.

Нехай Бог допомагає нам бути дисциплінованими. Тому що самодисципліна завжди потрібна, особливо коли кругом небезпека.

Людям, які в зв’язку з інфекцією коронавірусу не мають засобів до існування, ми готові, в міру своїх сил, допомагати. Кому що треба – звертайтесь. Що зможемо – допоможемо.

Більше всього звертайтесь до Бога, у Бога всього багато. Він пошле стільки, скільки вам необхідно – і для тілесного, і для духовного життя.

Ефір 27 березня 2020 року, телеканал «Інтер».

Опубликовано: сб, 28/03/2020 - 09:00

Статистика

Всего просмотров 9,767

Автор(ы) материала

Реклама

Реклама:
Социальные комментарии Cackle