Залишки найдавнішої церкви регіону знайдені у Боснії і Герцеговині
Під час розкопок виявлено монети часів царя Івана Грозного.
У сербському монастирі Благовіщення Пресвятої Богородиці Папрача, що в єпархії Звірницько-Тузланської в Республіці Сербській (Боснія і Герцеговина), під час археологічних розкопок виявлено залишки найдавнішої в регіоні церкви. Знахідка відноситься до періоду правління династії Неманичів у XIII-XIV ст. і свідчить про величезну роль православних святинь у духовному житті слов'ян, які жили в середні віки на території нинішньої Боснії і Герцеговини, повідомляє Mitropolija.
Благовіщенський монастир є однією з наймонументальніших церковних споруд у регіоні. Археологічні дослідження проводяться в обителі з благословення єпископа Зворницько-Тузланського Фотія та фінансуються єпархією.
Як розповів керівник досліджень археолог Александар Яшаревич, під підлогою церковної будівлі XVI століття виявлено залишки давнішої однонефної церкви кінця XIII століття, до якої у XIV столітті був прибудований вівтар із усипальницею. Залишки старої церкви прикрашені високоякісними фресками у сербсько-візантійському стилі. У середині нефа відкрита велика склепінчаста гробниця.
«Саму гробницю було розграбовано в XIX столітті, але виявлені останки як мінімум трьох померлих зі слідами одягу із золотим гаптуванням підтверджують здогад про поховання в цьому місці найбільш видатних членів суспільства і ктиторів», – уточнив археолог.
Усього наразі досліджено близько 80 могил, у деяких із них залишки тканини, гудзики, пряжки ременів, гроші. Найбільша кількість нумізматичних знахідок відноситься до XVII століття. Серед них – монети польських та угорських королів, турецькі акче, які оберталися на території Османської імперії. А справжнім раритетом є монети часів царя Івана Грозного (середина XVI століття), що підтверджує письмові джерела про тісні зв'язки монастиря з Росією у XVI та XVII століттях та отримання фінансової допомоги від руських царів.
Настоятель обителі ігумен Нектарій вважає, що знайдена стара церква може бути пов'язана з періодом правління короля Драгутіна (до 1253 р. – 12 березня 1316 р.). Він наголосив, що виявлений храм є найдавнішою святинею у регіоні, про що свідчать і знайдені поховання.
Археологічні дослідження, що проводяться під егідою Інституту охорони пам'яток Республіки Сербської, продовжаться і наступного року.
Опубликовано: вт, 15/11/2022 - 16:11