Митрополит Антоній (Паканич) про головну чесноту Святителя Миколая Чудотворця.  

Святителя Миколая, Мирлікійського Чудотворця, особливо шанують віруючі. І не тільки православні. Хоча він і жив багато століть тому, в IV столітті, пам'ять про нього сильна в народі і практично в кожному будинку є ікона Миколи Чудотворця.

Ми молимося святому угоднику Божому в моменти важких випробувань, скорбот, хвороб, коли нема до кого більше звернутися. Він остання надія і вірний оплот.

Святий Миколай допомагає під час гоніннь і несправедливості, в подорожах, і в різних складних, екстремальних ситуаціях.

В молитвах Святителю Миколаю він названий образом кротості (лагідності). І це вища похвала людська. 

Лагідність у сучасних людей асоціюється зі слабкістю, вважається її синонімом, успішні люди прагнуть бути сильними, зухвалими і, як вони вважають, в цьому причина їх успіху.

Але життя святих, і особливо життя святителя Миколая, допомагає нам зрозуміти, що все з точністю навпаки. У жодної людини, знайомої з житієм святого, він не асоціюється зі слабкою людиною, безвольним, а постає мужнім, відважним, стійким борцем за православну віру. Святий зупинив меч ката, яким хотіли відсікти голову ні в чому не винної людини, він завжди заступався за слабких і несправедливо скривджених людей, не боячись при цьому ніяких наслідків. Відомо, що він звертався в захист невинних до самого імператора.

Справжня лагідність – це вміння не звертати свою силу, таланти на зло.  Справжня лагідність – це велика сила. Це і є найвищий успіх.

«Слабкість велика, а сила незначна, – говорив головний герой «Сталкера», фільму А. Тарковського, – коли людина народжується, вона слабка і гнучка, а коли вмирає – вона міцна і нечула. Коли дерево росте, воно ніжно і гнучко, а коли воно сухе і жорстке – воно вмирає. Черствість і сила – супутники смерті. Слабкість і гнучкість – висловлюють свіжість буття. Тому що відкинуло, то не переможе».

Поки ми слабкі, а значить лагідні, ми сприйнятливі до допомоги Божої, приймаємо Його волю, відрікаючись від своєї, милосердні до ближніх, милосердні до тих, хто впав і згрішив. Але як тільки ми стаємо сильними, уповаємо на себе, свої знання і таланти, ми втрачаємо справжню силу і стаємо абсолютно немічними. Такий парадокс духовного життя.

Будемо по молитвах святителя Миколая вирощувати в собі непереможну силу-лагідність, яка долає всі перешкоди, негаразди, випробування і вселяє міцну віру в Бога і надію на Його всегдашню допомогу і великі милості.

Святий отче Ніколае, молі Бога за нас!