Відповідає ієрей Андрій Чиженко. 

Слід зауважити, що в православному богослужінні загалом, і в чинопослідуванні Літургії зокрема, немає випадкових слів або дій. Все тут через Господа нашого Ісуса Христа, апостолів або отців Церкви, спонукованих Святим Духом, ув'язано в струнке гармонійне єдине ціле, яке, втім, має свою структуру, з'єднану немов живий організм, і веде до головної мети – спасіння й обоження людини.

Таку структуру має і Євхаристійний канон, або, як ми вже писали в минулій статті рубрики, – анафора (від грец. підношення.) Розглянемо її.

Анафора складається з декількох елементів.

1. Вступний діалог Sursum corda (Серсум корда), що перекладається з латині як «піднесемо серця», в свою чергу є калькою (копією) грецького виразу. Дану частину Євхаристійного канону ще називають Dialogus, тому що в ній відбувається діалог священика і народу. Ця частина анафори починається з вигуку священицького «станемо добре» і закінчується співом хору «гідно і праведно є».

2. Далі йде Praefatio (Префаціо, від лат. вступ). Це таємна священицька молитва «достойно и праведно тя пети» («гідно і праведно Тебе возпевати») і вигук священика «Победную песнь» («переможну пісню»).

3. Потім слідує Sanctus (Санктус, від лат. святий). Тут співається хором ангельське славослов'я «Свят, Свят, Свят Господь Саваоф» і читається священицька молитва «С сими и мы блаженными силами…» («з Цими і ми блаженними силами»).

4. Наступна частина називається Anamnesis (Анамнесіс, від лат. спогад). У цій частині ми безпосередньо згадуємо Таємну Вечерю. Тут вимовляються священиком євангельські слова, які були сказані на Таємній Вечері Самим Спасителем. Ця частина починається з вигуку «Приимите, ядите…» («Прийміть, їжте...»), а закінчується вигуком «Твоя от Твоих…» («Твоє вiд Твоїх...»).

5. Epiclesis (Епіклезіс, від лат. і грец. закликання). Частина названа так тому, що священик закликає Святого Духа на речовину Таїнства Євхаристії (хліб, вино і воду) для того, щоб милосердний і люблячий Господь перетворив їх в Тіло і Кров Христови. Починається зі співу хором «Тебе поем, Тебе благословим…» («Тобі співаємо, Тебе благословимо…») і закінчується таємною священицькою молитвою «Якоже быти причащающымся…» («Щоб стали причасникам…» ).

6. Заключна частина Євхаристійного канону – Intercessio (Інтерцессіо, від лат. клопотання). Тут священик клопоче перед Богом, стоячи біля Його святині Тіла і Крові Христових, за народ заступництвом Пресвятої Богородиці і всіх святих. Ця частина починається зі священичого вигуку «Изрядно о Пресвятей, Пречистей, Преблагословенней, славней Владычице нашей Богородице и Приснодеве Марии» («Особливо за пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю i Вседiву Марiю»), а закінчується вигуком «И да будут милости Великаго Бога и Спаса нашего Иисуса Христа со всеми вами!» («Нехай же будуть милостi великого Бога i Спаса нашого Iсуса Христа з усiма вами!»), наданням священицького благословення. На вигук хор відповідає: «И со духом твоим» («І з духом твоїм»).

Частини Євхаристійного канону немов сходинки лествиці зводять людину на Небо - в обійми люблячого Бога, Отця нашого Небесного.

Іерей Андрей Чиженко