Братія Високих Дечан і вся Рашсько-Призренська єпархія не відчувають себе у безпеці, заявив єпископ Феодосій.

Єпископ Рашсько-Призренський Феодосій (Шибалич) звернувся 19 березня 2021 року до міжнародної громадськості у зв'язку із загрозами сербській духовній та культурній спадщині в Косово і Метохії. За словами владики, відносини між косовськими албанцями і православними сербами ще ніколи не погіршувалися так стрімко. Церкви руйнуються, грабуються, оскверняються, місцеві серби зазнають нападів, гоніння на православних організовані й у місцевих ЗМІ.

Правлячий архієрей Рашсько-Призренської єпархії Сербської Православної Церкви зазначив, що не може мовчати під час організованої кампанії, що проводиться косовськими інституціями, албанськими неурядовими організаціями та деякими засобами масової інформації в Косово. Вона розпочалася після того, як європейська організація з культурної спадщини EUROPA NOSTRA включила монастир Високі Дечани до переліку об'єктів, що перебувають під загрозою зникнення. Владика Феодосій підкреслив, що інформаційна кампанія, розгорнута у косовських ЗМІ, ще більше наражає на небезпеку святині СПЦ у Косово і Метохії, у тому числі, і сам монастир.

«Як єпископ Рашсько-Призренський і багаторічний настоятель монастиря Високі Дечани (з 1992 по 2011 рр.), я відчуваю необхідність публічно оголосити про своє глибоке занепокоєння, тому що тривала кампанія осквернення і знищення сербської православної культурної спадщини в Косово і Метохії на даний час триває під агресивним інституціональним і політичним тиском, інститутами Косово, негативною кампанією в ЗМІ проти нашої Церкви, і особливо – монастиря Високі Дечани», – зауважив ієрарх.

Він нагадав, що Високі Дечани наразі є єдиним релігійним об'єктом у Косово і Метохії, що знаходиться під захистом KFOR, але також єдиною релігійною будівлею і пам'ятником ЮНЕСКО в Європі, що знаходиться під таким військовим захистом. І це, звичайно, не без підстав, про що свідчать наступні факти.

Перші збройні напади албанських екстремістів, наближених до АВК (так званої «Армії визволення Косово»), розпочалися одразу після війни і прибуття міжнародних миротворців. У лютому та червні 2000 року по монастирю Високі Дечани було зроблено декілька пострілів із мінометів. Після нападу KFOR збільшив присутність своїх сил, так що монастир якийсь час охоронявся бронетехнікою, а ченці протягом багатьох років виходили за стіни обителі тільки під військовим конвоєм.

«Це був захист не від мирних сусідів, а від екстремістських озброєних угрупувань косовських албанців, які в ті місяці зруйнували або серйозно пошкодили 107 сербських православних церков (що докладно задокументовано), одночасно переслідуючи сербський народ, хоча збройний конфлікт на той час закінчився», – зазначив єпископ Феодосій.

Потім був «березневий погром» 2004 року, коли всього за два дні косовські албанські екстремісти жорстоко зруйнували або серйозно пошкодили ще 35 святинь СПЦ у Косово і Метохії. У ніч на 17 березня по монастирю Високі Дечани було зроблено 8 мінометних пострілів. Розслідування провели та задокументували італійські представники KFOR.

А вже наступного дня близько 400 косовських албанців зібралися в місті Дечани з наміром атакувати монастир зі зброєю, але в останній момент напад було попереджено, у першу чергу, як зазначає єпископ Феодосій, завдяки посередництву численних міжнародних офіційних осіб і тодішнього командувача Південним крилом НАТО в Європі адмірала Грегорі Джонсона.

KFOR знову збільшив свою присутність, організував декілька блокпостів і став проводити регулярні навчання з відбиття можливих атак.

Щоб додатково захистити монастир, у 2004 році Високі Дечани були внесені до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Через два роки в список були додані монастирі Печська Патріархія, Грачаниця, а також церква Богородиця Левішка в Призрені. У 2006 році ЮНЕСКО внесла всі чотири згадані святині СПЦ у Косово і Метохії до списку Всесвітньої культурної спадщини, що знаходиться під загрозою, і через 15 років вони все ще перебувають у цьому списку.

30 березня 2007 року по монастирю Високі Дечани з прилеглого пагорба було випущено снаряд із гранатомета. На щастя, він потрапив у середньовічну стіну обителі, а не в церкву, яка і була ціллю. Одразу після нападу асоціація ветеранів війни АВК у місцевих албанських ЗМІ звинуватила сербів і навіть сам монастир в інсценуванні цього нападу, однак після поліцейського розслідування був заарештований місцевий албанець. За напад на монастир суд у Печі засудив його до трьох з половиною років позбавлення волі.

Наступний інцидент стався 13 жовтня 2014 року, коли графіті з назвами терористичної організації ІГІЛ і АВК було нанесено на зовнішні стіни монастиря неподалік напису англійською мовою «Халіфат наближається». Косовська поліція розпочала розслідування, але винні в пригоді так і не були знайдені. KFOR ще більше посилив охорону монастиря і збільшив кількість патрулів.

Увечері 31 січня 2016 року четверо косовських албанців були заарештовані біля монастиря. В їхньому автомобілі виявили зброю і літературу, що вказують на можливі зв'язки з ІГІЛ. Затримання було зафіксовано на відеокамери. На жаль, поліція Косово не виявила інтересу до відеозаписів із камер відеоспостереження монастиря, в той час як розслідування детально проводилося службами військової розвідки італійських та німецьких сил KFOR. Але після інциденту було встановлено додаткову кількість відеокамер KFOR, і вперше декілька солдатів були розміщені в монастирі для більшої безпеки.

В останні роки монастир безуспішно бореться з будівництвом (всупереч законодавству Косово) на своїй території, що охороняється, автомагістралі Дечани – Плав, яка, за словами п'ятого президента невизнаної республіки Косово Хашима Тачі, є «важливим проектом для албанських земель». А одна з найбільших проблем – спроба з боку влади узурпувати 24 гектара монастирської землі.

«Муніципальна влада в Дечанах за допомогою екстремістськи налаштованих груп протягом багатьох років проводила систематичне цькування монастиря у ЗМІ, декілька разів організовуючи демонстрації, і навіть намагалася заблокувати доступ до монастиря, – зауважив єпископ Феодосій. – До того ж, деякі представники косовських інституцій продовжують стверджувати, що не тільки монастир Високі Дечани, але й інші будівлі СПЦ у Косово і Метохії, багато з яких були осквернені, спалені або навіть повністю зруйновані албанськими екстремістами вже ПІСЛЯ закінчення війни, нібито є албанськими пам'ятниками культури, і Косово їх юридично захищає».

Владика повідомив, що іноземні представники наполегливо заявляють про пануючу в Косово «етнічну та релігійну гармонію, хоча відносини між сербами й албанцями ніколи ще так не погіршувалися, як зараз». Незважаючи на формальну наявність у законах Косово певних гарантій захисту об'єктів СПЦ, вони регулярно не дотримуються, як не поважається й офіційна назва Сербської Православної Церкви.

«Наша спадщина, яка століттями зберігала самобутність нашого народу, культуру та релігію, тепер інституційно знаходиться під загрозою не тільки в Дечанах, але й усюди в Косово і Метохії», – підкреслив глава Рашсько-Призренської єпархії.

Своїм зверненням ієрарх хоче привернути увагу громадськості до того, що ні братія Високих Дечан, ні вся єпархія не відчувають себе у безпеці.

«Через щоденні порушення закону, прав людини та релігійних свобод сербського народу в Косово і Метохії, часті грабежі й осквернення наших храмів, цвинтарів, перешкоджання поверненню вигнаних людей, недопускання віруючих у наші релігійні будівлі, ми повинні підкреслити, що в нинішніх обставинах не можемо довіряти косовським інституціям та їхньому передбачуваному захисту. Ось чому ми справедливо закликаємо до інтенсивнішого міжнародного захисту наших святинь і прав, міжнародна цивільна та військова присутність на даний час є єдиним гарантом нашого виживання», – заявив єпископ Феодосій.

У діалозі Белграда і Приштини ієрарх запропонував розглянути додаткові заходи для захисту Сербської Православної Церкви та її вірних – як важливу передумову для вирішення існуючих проблем у Косово і Метохії.