Розповідає протоієрей Андрій Чиженко.

Шлюб, сім'я - сьогодні, мабуть, це одна з найболючіших суспільних тем. За статистичними свідченнями, кількість шлюбів в Україні скоротилася за останні тридцять років приблизно в три рази. І ця прогресія не зменшується, а, навпаки, збільшується. У чому тут причина? Спробуємо розібратися.
Я виділив кілька речей, які впливають на одруження і взагалі на сім'ю.

1. Негативна мода, що стала громадською традицією /

На жаль, вже кілька десятків років, і не тільки після розпаду Радянського Союзу, але ще навіть і в вісімдесятих роках минулого століття, спостерігається тенденція, коли шлюб (і ми навіть не говоримо про вінчання, а просто цивільний шлюб, зареєстрований державою) починає поступатися місцем співжиттю без всяких зобов'язань. У римському праві це співжиття називається «конкубінат» (в латині це позначення самого процесу цього співжиття). У церковному відношенні це співжиття є гріхом під назвою «блуд». Однією із головних громадських якостей даного конкубінату є те, що він не тягне за собою створення ніяких юридичних прав та обов'язків. В принципі, включаючи і навіть визнання батьківства дитини, народженої в такому союзі. Тобто це життя за принципом «збіглися, розбіглися». Без жодних наслідків, не залишивши й слідів на воді. Як тварини. Тваринний низинний рівень відносин.

Тут слід також сказати, що багато в чому подібні погляди у молодих людей сформували їхні батьки, які були виховані в СРСР, де мораль з десятиліття в десятиліття продовжувала тліти. В цій державі була зроблена спроба вийняти християнську підоснову шлюбу, але без неї шлюб просто перетворився в якусь форму, форму бездуховну. Як в старому радянському анекдоті: «Зустрічаються двоє друзів, які давно не бачилися. Один іншого запитує "Як справи?". Той відповідає "Нормально все як у всіх. Дружина, коханка"».

І таке спотворення сприйняття шлюбу батьки, чия адреса «не дім і не вулиця, а Радянський Союз», передали своїм дітям. Мовляв, ви хочете одружитися, поки не треба. Ви спочатку поживіть, спробуйте, а потім буде видно. Таким чином, блуд, який веде до розпусти, розтління душі і тіла, до їхнього духовного забруднення, стає суспільною нормою. І якщо раніше у батьків цих дітей все-таки було тяжіння до шлюбу як до форми суспільного життя, то їхні діти зробили крок ще далі. Для них шлюб - це нічого не значущий бузковий штамп в паспорті. Шлюб вже їм не потрібний.
Особливо, звичайно, в цьому відношенні «у виграші» чоловіки. Не сподобалася, набридла, зібрав сумку і пішов, зник в невідомому напрямку. Як писали гумористи пострадянського періоду, «пішов сміття виносити і зник назавжди». А жінка залишається з тяжкою психологічною травмою, тому що в глибині душі сподівалася на шлюб і прив'язалася до чоловіка, а може, і встигла народити дитину від нього.

Будемо чесні з самими собою. Шлюб - це любов і самопожертва заради коханого, коханої і майбутніх дітей. А блуд - егоїзм, де чоловік або жінка готові кинути один одного в будь-яку хвилину із-за егоїстичних мотивів. А якщо врахувати, що будь-яка людина - горда, і якщо вона ще і не відшліфована, чи не огорожена християнською мораллю, то таких мотивів тисячі. І сучасні взаємини між чоловіком і жінкою перетворюються в хаос, де ні він, ні вона не знають, що хочуть один від одного, як, втім, не знають, що хочуть від себе теж. Тому що вони і себе-то не знають. Замість того щоб жити наріжним каменем Христом, вони живуть непевним міражем, що змінюється кожну хвилину і тоне в лабіринтах помилкових ілюзій, які, загалом, для життя не мають ніякого значення. І тут ми переходимо до другого питання.

2. Міражі.

Проблема нашого XXI століття - це мрійливість, оманливий стан, як говорили святі отці. Стан притуплення, який гарячить кров, п'янить, веде в бік від Бога. На жаль, сьогодні людині, особливо молодій, дуже складно не бути мрійливою. Різні кінопродукти «Голлівуду», «Боллівуду» та ін. стріляють по людському серцю з тисячі знарядь. Безперервний потік серіалів, різних телепрограм намагаються сформувати у людини якийсь ілюзорний світ шлюбно-сімейних відносин, який не має нічого спільного з реальністю. І всі ці продукти б'ють в центр задоволення, пробуджуючи нездорову фантазію. У людини ще немає ні сім'ї, ні шлюбу, ні дітей. Але всередині вона вже все придумала. І якщо реальна людина, що зустрічається на її шляху, не відповідає «високим ідеалам» фантазії, то її потрібно відкинути. Але хочеться задати питання людині, яка живе подібним «голлівудським» сприйняттям світу: «Подивіться на життя режисера, акторів, сценаристів даного фільму. Чи відповідає це життя заявленим "високим" ідеалам? Чи є у них самих щастя в шлюбі?».

Але закоханість у фантазію затуляє реальність. І в підсумку молодість минає, реальні кандидати відкинуті. І людина залишається одна. У полоні своїх пристрастей.

А моторчик у цих пристрастей один. Хочеться, щоб було так, як я хочу. А не так, як мені Бог в житті дає. І не розуміє така людина, що всі ті голлівудські «небожителі» - «напудрена» фантазія, яка практично нежиттєздатна і покликана лише до того, щоб грати на почуттях і прищеплювати людині певну матрицю поведінки.

Але з тобою, християнин, нехай не буде так! Ти витверезись. Прокинься. Пробудися від сну. Перестань впиватися власною гординею, що живиться міражами та ілюзією. Перестань бути андерсенівським «голим королем». Витверезись! Почни жити реальним життям, в якому навколо тебе живуть реальні люди. Як співав в одній зі своїх пісень Петро Мамонов: «Я всередині свого народу». Живи служінням Богу і людям, і любов'ю як самопожертвою. У цьому початок правильного улаштування і душі, і, як наслідок, шлюбу. Навчися полюбити людину, яку тобі Бог надіслав, а не яку ти собі намалював. Молися. І якщо ти будеш готовий до створення сім'ї, до турботи про неї, то Господь тобі її пошле. Якщо на те буде Його свята воля.