Відповідає священик Андрій Чиженко.

Це питання - один з головних тез-аргументів, які наводять представники багатьох поколінь атеїстів, щоб спробувати розбити віру християнську, щоб відокремити людину від Бога, посіяти сумнів щодо віри в Його існування - в існування Творця. Дане питання цікаво і докладно, в жахливих фарбах піднімається в релігійно-філософській лабораторії Федіра Михайловича Достоєвського - романі під назвою «Брати Карамазови». Там є зустріч двох братів: Альоші Карамазова і Івана Карамазова. А у Федіра Михайловича його герої майже завжди певні філософи. І ось зустрічаються Альоша Карамазов (християнин) та Іван Карамазов (атеїст). Між ними відбувається запекла дискусія. У ній якраз дуже багато говориться про дітей і як раз про дитяче страждання. Іван Карамазов, зокрема, говорить: «Любиш ти діток, Альоша? Знаю, що любиш, і тобі буде зрозуміло, для чого я про них одних хочу тепер говорити. Якщо вони на землі теж жахливо страждають, то вже, звичайно, за батьків своїх, покарані за батьків своїх, що з'їли яблуко, - але ж це міркування з іншого світу, серцю ж людському тут на землі незрозуміле. Не можна страждати невинному за іншого, та ще й такому не винному».

Тобто головний аргумент атеїстів такий: «Якщо Бог є, то навіщо Він допустив страждання такої невинної та чистої істоти, як дитина? І особливо чому Він не дозволив увійти в рай цьому померлому страждальцю в результаті аборту або викидня? Відповідь одна: значить, Бога немає, а світ стихійний і безглуздий». Ця пронизлива думка буквально вогненною стрілою б’є по людині, що має, за словами того ж Достоєвського (фраза Аглаї Епанчиной з роману «Ідіот»), не головний розум. Пряма цитата наступна: «Є два розуми: головний і неголовний». Це, звичайно, перифраз визначень святих отців, які говорили про те, що є людина з земним розумом, а є людина з небесним розумом. І вогненна стріла атеїста про смерті нехрещених немовлят якраз і спрямована на людей з земним розумом, які думають про Бога по-земному, з точки зору земного комфорту і щастя.

Але з нами нехай так не буде! Міркуймо розумом небесним!

Про те, куди потраплять нехрещені немовлята, говорить нам Синаксар в суботу м'ясопусну: «Належить знати і те, що хрещені немовлята насолодяться райськими солодощами, а нехрещені і язичницькі - не потраплять ні в рай, ні в пекло (вогненну)».

І ось вашій увазі пропоную ще висловлювання чоловіка, що мав небесний розум - великого богослова, брата святителя Василія Великого - святителя Григорія Нісського. У нього є ціла праця на нашу тему: «Про немовлят, передчасно викрадених смертю. До Ієрія».

Кілька коротких цитат з нього ...

«Отже питаєш: "чому той, хто в такому віці позбавляється життя"? Що досягається через це промислом Божественної Премудрості? .. Тому, Хто майбутнє знає нарівні з минулим, справедливо перешкодити продовженню життя немовляти до повноліття, щоб передбачене зло не було скоєно, якщо немовля залишиться в живих, і щоб життя того, хто буде жити з таким бажанням, не стало поживою гріха ... Передчасна смерть немовлят не веде до думки, що померлий нещасливий, або що рівний він тому, хто очистив себе в реальному житті всякою чеснотою; тому що Бог, за кращим Своїм Промислом, запобігає безмірності зол в тих, які стали б жити в злі».

І ще святитель наводить такі вірші зі Святого Письма: «О глибино багатства, і премудрості, і знання Божого! Які незбагненні суди Його, і недосліджені дороги Його! Бо хто пізнав розум Господній?» (Рим. 11:33 34).

Ось відповідь на хвилююче нас питання!

Той, Хто майбутнє знає нарівні з минулим, СПРАВЕДЛИВО перешкодить продовженню життя того чи іншого немовляти і взагалі людини. І передчасна смерть немовляти НЕ ВЕДЕ до думки, що той, хто помер так нещасливий. І, нарешті, хто пізнав розум Господній?

Мені здається, що питання про загробну долю нехрещених немовлят - це якась перевірка в питанні віри, твоєї довіри і любові до Бога. Невже ти думаєш, чоловіче, що Творець, Всевишній Саваоф, Який Створив все премудро і дбає про всяке творіння і про кожну волосину на твоїй голові, не дбає про дитинку, померлу нехрещеною? Якщо так, то це блюзнірська думка. Тому що Він дбає про кожну душу в мільйони разів краще за тебе. І Він точно знає, як краще буде для цієї дитинки. І влаштовує їй найкращу долю.

Твоя справа - довіритися Богові, довіритися Церкві в цьому питанні. І не намагатися зривати покровів з цієї таємниці. Свого часу ти все дізнаєшся і зрозумієш. Зрозумієш, що Бог правий! А поки не зменшуй своєї віри і не відвертай своє обличчя від Нього. Він Отець наш Небесний. Ми Його діти возлюблені. Кожному Він приготував краще. Кожному в свою міру своє місце в океані Божої любові.