Митрополит Антоній (Паканич) про головні ознаки ворогів.

Жива книга

Підступність ворога розбивається об мудрість Господа. Які б не були виверти ворожі, всі вони свідомо відомі і знешкоджені Словом Всевишнього.

Тому, хто слухає Господа нічого не страшно. Для такої людини немає будь-яких несподіванок, раптовостей. Той, хто чує слово Боже попереджений про можливі складнощі і небезпеки.

«Він же промовив: Стережіться, щоб вас хто не звів. Бо багато-хто прийдуть в Ім́я Моє, кажучи: Це Я, і Час наблизився. Та за ними не йдіть! » (Лк. 21:8).

Як розпізнати бажаючих обдурити, ввести в оману? Як впізнати вовка в овечій шкурі?

Для цього треба сильніше наповнюватися Писанням, регулярно його читати, втілювати в життя, пам'ятати напам'ять якомога більше священних висловлювань і слів. І тоді багато чого проясниться, стане зрозумілим.

У Писанні є абсолютно все, що потрібно знати кожному з нас. Святе Письмо – це не духовний пам'ятник, не просто книга, а жива книга. Всі притчі, історії, персонажі в ній вічно живі і актуальні в усі епохи, до кінця столітть, тому щовони існують поза часом, історією, народами. І всякий раз рядки оживають в нашому житті, коли ми вдумливо читаємо і свідомо звертаємося до них. Книга чудесним чином відкриває людині те, що потрібно саме їй в даний момент.

Можна відкривати навмання главу за главою і на кожній сторінці знаходити розсипи глибокої мудрості, слова, що відносяться до конкретної ситуації з нашого життя.

У Писанні є відповіді і підказки на всі питання

Ворог не дрімає

У всі часи ворог роду людського шукав можливість збити людину з істинного шляху, шляху спасіння. Його методи завжди підлі і лукаві. Він підступно підміняє поняття, вводить людей в оману, використовуючи напівправду.

Напівправда – зброя бісів. Вони маскуються за зовнішньою благочестивою формою і правильними словами, залишаючись бісами всередині.

«Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий», – говорив апостол Павло.

У цих словах ключ до розуміння того, як відрізнити справжніх пастирів від обманщиків і лжепастирів.

Не треба дивитися на красиві слова, потрібно дивитися на плоди. Тільки любов здатна давати плоди. І це головна відмінність істини від брехні, правди від напівправди.

Якщо немає любові у ставленні до ближніх, поваги до традицій, страху Божого, то що б не обіцяла нам така людина, як би себе не титулувала, вона буде «мідь дзвінка або бубон гудячий»,  тобто чимось гучним, але по суті абсолютно порожнім і безплідним.

Всі запевнення в любові, що не підкріплюються реальними справами, – порожній звук. Якщо людина сіє розбрат і ненависть, називаючи це любов'ю, то гріш ціна тим, хто вірить таким словам і йде за такою людиною. І якщо ще можна допомогти людині, коли вона щиро помиляється, то тим, хто йде на обман або за обманщиком свідомо, усвідомлюючи брехню, немає виправдання. Одна зрада і відступ завжди породжує іншу зрада і повний відрив від істини.

Людина ласа на зовнішнє, і це її підводить. Потрібно більше цікавитися глибиною, самою суттю, змістом, внутрішнім змістом, не надаючи значення тільки зовнішнім проявам.

Інакше можна стати жертвою шахраїв і розбійників, зустріч з якими надзвичайно небезпечна в земних справах, тому щок призводить до неминучих втрат, але не менш, а навіть більш небезпечна в справах духовних. І страшною втратою тут може стати наша душа.

«Тож пильнуйте, і кожного часу моліться…» – заповідано нам.

Пильнувати – значить бути уважним до себе і до всього, що відбувається навколо, бути розважливим, не кидатися в крайнощі, не довіряти тільки зовнішній картинці.

Не слід залишати без уваги кожну мить нашого життя, кожен вчинок. Якщо ми не станемо господарем своїх думок і слів, їх викрадуть вороги і зроблять таким чином з нас своїх союзників.

Пильнувати – значить вибирати вічне, а не тимчасове. Бо сказано: «Небо й земля проминуться, але не минуться слова Мої» (Лк. 21:33).

Записала Наталя Горошкова