Як втілюється Бог в нашому житті: 2 варіанти

Митрополит Антоній (Паканич) радить, як оживити Бога в собі.

Оживити Бога

Втілене Слово - не абстрактне поняття, а реальність. Бог шукає можливість втілитися в нашому житті.

Він втілюється кожен раз, коли ми виконуємо Його заповіді, волю, думаємо про Нього, коли розмовляємо з Ним і закликаємо.

Він оживає, коли ми вкладаємо душу в добре, втішне слово, коли віддаляємося від злих справ.

Ми в собі оживляємо Бога.  Він, який живіше за всіх живих, може бути мертвим для нас. Смерть нашої душі робить неживим все, з чим стикається.

Немає місця

Ми повинні вивільнити місце для Боговтілення. Весь вільний простір у нас зайнято безглуздим мотлохом: порожніми клопотами, непотрібними речами, зайвими словами, незакінченими справами.

Як сказав блаженний Августин: «Бог хоче дати нам щось, але не може, тому що наші руки повні – і Йому нікуди це покласти».

Душі нестерпно без Бога. Вона задихається без нього і мається. Пошуки альтернативи – нерозумні, безцільні, марні, ні до чого не призводять.

Його ніщо і ніхто не може замінити.  Потрібно дати можливість Богу втілитися в нашій душі і життя. Розчистити від сміття думки і серце.

Два варіанти

Як це зробити? Існує кілька варіантів.

«Спостерігай за непорочним і дивися на праведного, бо майбутнє такої людини є світ». (Пс. 37) А де світ, там Бог.

Слід брати приклад з тих людей, які рухаються в цьому напрямку. Є подвижники серед нас, які тихо і лагідно здійснюють свої подвиги в ім'я Христове.

Цих людей дізнатися можна по мирному духу, незлобливості, внутрішній красі. Щоб стати по-справжньому красивим, треба бути посвяченим в красу, слід жити нею, щоб її дізнатися.

Щоб стати Божими, потрібно впустити Бога в своє життя.

Ще одна важлива умова втілення Бога - прийняття Його дарів. Він дарує нам Свою любов, турботу, але ми відкидаємо, дарує вічність, а ми відмовляємося.

Ми завжди відчуваємо почуття глибокого смирення, коли хтось любить нас самозабутньо. Ми знаємо напевно, що любов не можна заслужити, купити, домогтися силою, – ми отримуємо її, як дар, як диво. І в цьому початок смирення.

«Бог любить нас даром», говорив митрополит Антоній Сурожський.

І прийнята нами Божа любов стане початком Боговтілення.

Записала Наталя Горошкова 

Опубликовано: пн, 13/01/2020 - 11:39

Статистика

Всего просмотров 5,802

Автор(ы) материала

Реклама

Реклама:
Социальные комментарии Cackle