Як навчитися правильно читати житія святих, щоб отримати від них користь, розповідає митрополит Антоній (Паканич).

Читаючи житія святих, ми дуже часто зосереджуємо свою увагу на чудесах і яскравих подіях. У той же час повз нас проходять важливі епізоди з життя подвижників, які багато хто не помічає або які взагалі в житійну літературу не потрапляють.

Жанр «житія» – особливий. Це своєрідна літературна ікона, яка зображує найголовніше в житті подвижника, відсікаючи все тимчасове і зайве. Але часом саме це «тимчасове2 дуже важливо для сучасної людини.

Адже часто буває, що люди, начитавшись стародавніх патериків впадають в жагу чудес і, не зустрічаючи їх у своєму повсякденному обивательському житті, розчаровуються і починають нарікати на Церкву, яка «вже не така, як в давнину» і нібито «втратила святих».

Є й інша проблема. Сучасна людина, читаючи про недосяжну, на її думку, святість, впадає в зневіру і починає нерадіти про своє спасіння. Як же тут врятуєшся? – скаже інший, якщо святі зцілювали одним словом, бісів виганяли, гори рухали, муки терпіли, а ми нічого не можемо.

Насправді, все не так, адже святі, це такі ж люди, як і ми з вами. З такими ж проблемами і сумнівами. Це стає особливо виразно, коли читаєш щоденники або листи подвижників, які жили ще не так давно. І тоді для багатьох може стати відкриттям, що святі у своєму житті переживали все те, що переживаємо і ми з вами. І це дуже надихає.

У земному житті святі не ходили в золочених німбах і не вживали величних жестів. Багато з них падали перед гріховними спокусами. Навіть не потрібно далеко ходити, просто згадаємо Святе Письмо. Згадаймо про святого царя-пророка Давида, який заради пристрасті до заміжньої жінки, відправив її чоловіка в битву на вірну смерть. Але чим нижче було падіння Давида, тим сильніше було його каяття, яке виразилося в 50-му псалмі, що читається нами щодня в наших домашніх молитвах.

Тому, так важливо вчитуватися в житія святих. Збирати найменші крупиці їхнього життя: спогади, щоденники, листи. Знаходити в них практичні приклади для себе, для боротьби з власними пристрастями і гріхами. Дуже важливо, щоб читання про святих не стало розвагою, таким собі аналогом пригодницької літератури з захоплюючим сюжетом і порожнечею всередині.

Тільки вдумливе серйозне читання може принести нам користь. І тоді, бачачи приклад, бачачи орієнтир, наслідуючи святих, закликаючи молитовної допомоги тих, хто пережив те ж, що і ми переживаємо, зможемо досягти покаяння і Царства Небесного.

Записала Наталя Горошкова