Як подолати внутрішніх і зовнішніх ворогів?

Слово архімандрита Маркела (Павука) духівника Київських Духовних шкіл.

Нині ми чули з Євангелія, як Христос зцілив чоловіка, який 38 років нездужав і чекав на диво зцілення, яке відбувалося поблизу, в Овечій купальні. Якоїсь миті Ангел сходив до купальні та збурював воду, і хто першим із хворих заходив сюди після збурення води, той ставав здоровим. Цей чоловік довго не міг потрапити до купальні, тому що інші люди раніше за нього заходили туди. Та ось Сам Христос його зцілює. Він вказує цьому чоловікові, що основною причиною його хвороби був гріх, тобто духовне розслаблення, а тому наказує більше не грішити (див. Ів. 5:1–15).

Тяжка хвороба тілесна, тяжким є тілесне розслаблення, від якого зцілив цього чоловіка Христос, але набагато небезпечнішим є розслаблення духовного характеру. Річ у тім, що від тілесного розслаблення, від фізичної хвороби кожна людина намагається вилікуватися, зцілитися; а духовне розслаблення дає людині душевне й тілесне задоволення, тому від нього мало хто хоче звільнитися, навпаки, робить усе, щоб його виправдовувати та продовжувати.

Що таке духовне розслаблення? Це задоволення тієї чи тієї пристрасті, отримання насолоди від гріха. Більшість людей задоволення отримують не лише від плотської пристрасті, а й від свого гніву, осуду, грошолюбства, пихи, марнославства, пияцтва і навіть від нудьги. У світі є безліч індустрій, які працюють саме над тим, щоб можливості для отримання задоволень дедалі більше й більше зростали.

Церква однозначно закликає всіх боротися з гріхом та пристрастями. А світ, у якому ми живемо, закликає брати від життя все, зокрема, і від гріховних задоволень. Тому упродовж двохтисячолітньої історії християнства виникає багато філософських і релігійних систем, які по-різному виправдовують духовне розслаблення.

Оскільки наша Свята Православна Церква постійно наполягає на тому, що гріх є беззаконням (див. 1 Ів. 3:4), то проти неї ведуть відкриту або приховану боротьбу. Ще нещодавно, у ХХ столітті, на території колишнього Радянського Союзу здійснювалося переслідування будь-якої релігії. Проте воно не мало успіху. Навпаки, завдяки подвигу тисяч мучеників і сповідників Православна Церква ще більше зросла та укріпилася. Тому злий дух через недобрих людей вигадав новий проєкт знищення Церкви. Нині жодну релігію не переслідують, тобто ніхто нікому не забороняє ходити до церкви, але все робиться для того, щоб там не було Христа, не було благодаті Божої, а найголовніше, щоб не було жодної боротьби з гріхом, щоб усі люди постійно перебували в духовному розслабленні й уміли виправдати кожен гріх, навіть найбезсоромніший. Найпростіше це зробити через легалізацію та поширення розколів та єресі, що давно змирилися з гріхом.

Користуючись воєнним часом, нам кажуть: «Ви можете й далі ходити до Церкви, але повинні приєднатися до нашої релігійної спільноти. Якщо ви цього не зробите, тоді ми через засоби масової інформації оголосимо, що ви є зрадниками держави й колаборантами, і цілковито вас заборонимо та знищимо».

На превеликий жаль, ми вже, мабуть, наблизилися до того часу, коли все, як сказано у Святому Письмі, робиться, щоб звести навіть вибраних, тобто людей зі значним духовним авторитетом (див. Мв. 24:24). І нині ми чуємо, що в деяких містах і селах є священики, які приєднуються до розкольників. Хтось це робить через страх позбутися у насильницький спосіб місця свого служіння, своєї парафії; а хтось, хто раніше допускав багато компромісів зі своєю совістю, робить це свідомо, намагаючись привабити якомога більше прибічників.

Що нам усім робити в такій складній ситуації? Під час сучасної війни, яку нині ми всі переживаємо, багато залежить від протиповітряної оборони. Чим вона досконаліша, тим даремнішою є спроба подолати нас. Так і на полі невидимої духовної боротьби нам потрібно вибудовувати свою духовну протигріховну оборону, яка насамперед містить посилену молитву. Хто служив у військах ППО, той знає, як уважно день і ніч військові слідкують за екраном монітора, щоб не проґавити запуск ракети в наш бік. Так само і ми за допомогою молитви маємо уважно стежити за тим, щоб жодна недобра гріховна думка не змогла проникнути в наше серце й запалити в ньому пристрасті. А якщо трапляються випадки проривання нашої духовної ППО, то потрібно відразу відновити чистоту нашої душі та тіла за допомогою сповіді та причастя Святих Христових Таїн.

Отже, дорогі браття й сестри, оскільки ми всі перебуваємо на духовній війні, не піддаваймося духовному розслабленню, тобто задоволенню своїх пристрастей. Чим більше перемог ми здобудемо в боротьбі з внутрішніми невидимими ворогами, нашими пристрастями, тим легше нам буде подолати зовнішніх ворогів – усіх, хто люто ненавидить нашу Святу Православну Церкву. Нам із ними не доведеться навіть воювати, бо під дією всесильної благодаті Божої вони самі зникнуть, як роса на сонці. Амінь.

Опубликовано: пн, 08/05/2023 - 20:41

Статистика

Всего просмотров 1,698

Автор(ы) материала

Социальные комментарии Cackle