Як не стати скорченими?

Слово духівника Київських духовних шкіл архімандрита Маркела (Павука).

Скорчена жінка страждала багато років, і жоден їй не допоміг. Христос одним Своїм словом її зцілює (див. Лк. 13:10–17). Нині у світі так само, як тоді, є дуже багато скорчених, які стали такими через погані звички та пристрасті. Люди втрачають духовне й тілесне здоров’я через пияцтво або наркотики, через розпусту, гнів чи надмірну пристрасть до грошей.

Та жінка страждала від своєї немочі 18 років, а нинішні скорчені найчастіше страждають усе своє життя, і ніхто, крім Христа Спасителя, не може їм допомогти.

Якщо тоді лише начальник синагоги почав докоряти Христу за зцілення жінки в суботу, то сьогодні працюють численні заводи і фабрики, щоб таких скорчених людей ставало якомога більше, бо завдяки цьому вони отримують надприбутки. Хтось наживається на продажу алкоголю, сигарет чи наркотиків, хтось штовхає жінок на аборти, хтось випускає шкідливі продукти і товари, а хтось розпалює гнів між людьми і багатіє навіть за рахунок війни.

Передусім зменшувати цей шкідливий вплив покликана держава, але через власні пристрасті та корупційні схеми чиновники самі на чужому горі ласі нажитися.

Тож єдина надія лишається на Бога і на нас, християн. Але щоб і ми нічого не могли зробити, нас намагаються розділити й посварити, на біле кажуть, що то чорне, і навпаки. Це не є чимось новим. Гоніння почалися з перших віків християнства та не припиняються донині. Про це попереджав Сам Христос: «Якщо світ вас ненавидить, знайте, що Мене він раніше від вас зненавидів. Коли б ви були від світу, то світ своє любив би; ви ж не від світу, а Я вибрав вас із світу, тому світ і ненавидить вас. Згадуйте слова, які Я сказав вам: Раб не більший за свого пана. Якщо Мене переслідували, то й вас будуть переслідувати; якщо Моє слово зберегли, то й ваше зберігатимуть» (Ін. 15:18–20).

Сьогодні ми молилися, щоб Господь дав мужність і силу нинішнім можновладцям припинити братовбивчу війну. Страшно, коли ворогують народи, між якими немає нічого спільного; але у сотні разів страшніше, коли ворогують між собою близькі вірою і кров’ю народи. Це суперечить не лише християнській моралі, а й законам людяності. Вогнище війни роздмухують переважно ті люди та «церквú», що відпали від Єдиної Святої Православної Церкви й перебувають у безблагодатному розколі. Тепер вони намагаються себе узаконити, домогтися визнання іншими Православними Церквами, але це даремно, бо плоди їхньої діяльності говорять самі за себе: зневага, недовіра, наклеп, підозрілість, ненависть до ближніх, братовбивство. Це та сама духовна скорченість від гріхів і пристрастей, яка не дає змоги щиро, без лукавства служити Богові та ближнім.

Нині також вшановується пам’ять священомученика Климента, папи Римського. Він ще на початку історії Христової Церкви відважно боровся з розколами. У своєму Посланні Климент порівнює Церкву з хором, регентом якого є Сам Бог. Щоб хор звучав мелодійно, потрібно, щоб усі його члени слухали Регента та одне одного. Тож нумо старанно виконувати Заповіді Божі, дослухатися одне до одного, а згрішивши, поспішімо щиро розкаятися, щоб самим не стати духовно скорченими й не призвести до скорченості інших людей. Амінь!

Опубликовано: чт, 19/12/2019 - 16:50

Статистика

Всего просмотров 1,777

Автор(ы) материала

Социальные комментарии Cackle