Під час війни якийсь священик-місіонер опинився в полі, де тільки що пройшов бій, і побачив на землі пораненого солдата. 

Пославши свого супутника за санітарами, сам залишився біля стражденного.

Маючи в руках тільки Біблію і бажаючи полегшити його страждання, він звернувся до пораненого з пропозицією почитати йому глави Священного Писання.

Але той лише прошепотів: «Пити».

Пастир бистро збігав до найближчого струмка і, напоївши стражденного, знову запропонував йому почитати Книгу.

Той відповів: «Мені холодно».

Священик скинув з себе верхній одяг і вкрив лежачого, знову приготувавшись до читання.

«Не могли б ви підняти мені голову?» – знову попросив солдат.

Священнослужитель зняв з себе светр і зробив з нього валик.

«А тепер, святий отець, почитайте мені про нашого Спасителя», – тихо посміхнувся поранений.

З життя старців. Притча. Укладач Д. Гриценко