Богослужіння відбулося з ініціативи міської влади.

Вперше за останні 76 років, 19 жовтня 2020 року, в храмі Вознесіння Господнього в столиці Сербії відслужена панахида за радянськими воїнами, загиблими у боях за визволення м. Белграда від німецько-фашистських загарбників у роки Другої світової війни, повідомляє Beograd.rs.

Панахида відбулася з ініціативи міської влади, звершили її старійшина храму ієрей Арсеній Арсенійович та старійшина подвір'я Руської Православної Церкви в Белграді протоієрей Віталій Тарасьєв. На богослужінні були присутні міністр інновацій і технологічного розвитку Сербії Ненад Попович, заступник мера Белграда Горан Весич та інші офіційні особи.

Як розповів Весич, радянських воїнів, котрі віддали життя за звільнення Белграда, на панахиді пом'янули вперше після закінчення Другої світової війни. Останній раз така служба проходила 19 жовтня 1944 року, коли тіла загиблих бійців принесли до храму і поклали в церковному дворі. Тоді ж були зроблені декілька фотографій, що сьогодні представлені на виставці біля храму.

День визволення Белграда від окупації німецько-фашистських загарбників, яка тривала 1287 днів, відзначається у Сербії 20 жовтня.

«Цього року ми розпочали відзначати 76-ту річницю визволення Белграда днем раніше, бо саме цього дня відбулася трагічна подія неподалік церкви Вознесіння, на тому місці, де загинула більшість червоноармійців», – сказав Весич.

Вранці 19 жовтня 1944 року підрозділ Червоної Армії, що пробивався від вулиці Князя Мілоша до Савиного мосту, потрапив під вогонь, відкритий з доту. Фашисти влаштували його через дорогу від входу у двір храму на вулиці Адмірала Гепрата. 28 червоноармійців загинули, але противник був знищений.

Під час битви за Белград загинуло багато бійців Червоної Армії та Народно-визвольної армії Югославії, а також громадян міста. Постраждав і храм Вознесіння Господнього – в його стіні застрягла авіабомба, але був відновлений. Цікаво, що під час ремонту 1937 року його розписував художник-емігрант Андрій Биценко, який замолоду був пов'язаний із Києвом – там, на виставці-конкурсі в 1914 році, він отримав свою першу нагороду за мальовниче полотно.