Вмч. Георгій Побідоносець – юнак, чия слава здолала навіть релігійні кордони

Є християнські святі, шанування яких виходить за межі християнства, але давайте про все по порядку.

6 травня Православна Церква вшановує пам'ять вмч. Георгія Побідоносця. Він є одним із тих святих, якого знають навіть далекі від віри люди. Образ вмч. Георгія має відношення не тільки до іконографії, але вже далеко не перше століття використовується і в топоніміці, і в нумізматиці, і, звичайно ж, в геральдиці. Так, наприклад, не всі знають, що місто Біла Церква колись називалося Юр'євим Руським саме на честь великомученика. Його традиційне зображення, яке вражає списом змія верхи на коні, займає центральне місце в гербі Грузії. У вексилології – історичної дисципліни, що займається вивченням прапорів – існує також Хрест святого Георгія (червоний на білому полотні). Цей символ зображений на прапорах міст, які вважають великомученика своїм покровителем. Всіх не перелічиш, але назвемо найвідоміші, таки як Мілан, Генуя, Барселона, Лондон, Монреаль та ін. Все сказане говорить про масштаби шанування вмч. Георгія, але давайте наблизимося до релігійної тематики.

Почнемо ми з Римської імперії, адже саме тут, буквально через п'ятдесят років після смерті великомученика, археологи знаходять на будинках написи із згадкою про його подвиг. У цьому ж IV столітті стали з'являтися храми на честь Георгія. На початку VI століття, якийсь паломник Феодосій, у своїх записках розповідає про гробницю Георгія Побідоносця, що знаходиться в м. Лідда (Палестина), від якої виходили зцілення. Спочатку саме це місто було центром шанування святого, проте досить швидко на його честь стали зводитись храми по всій імперії. Юстиніан Великий будує церкву у Феодосіополі (Велика Вірменія), імператор Іраклій – у Константинополі, монофелітський патріарх Сергій – у Халкідоні. Поступово у Візантії формується цілий корпус похвальних слів вмч. Георгію, авторами яких є Кіпрський архієпископ Аркадій, свт. Андрій Критський, Родоський архієпископ Ніл, Константинопольський патріарх Григорій II, агіограф і ритор Костянтин Акрополит та багато інших. До речі, про нумізматику – за імператора Іоана II Комніна образ Георгія Побідоносця стали карбувати на монетах і продовжили під час правління династії Палеологів. З початку формування культу великомученика в Римській, а потім і у Візантійській імперії він вважався покровителем воїнів, землеробів і пастухів.

Досить швидко шанування Георгія Побідоносця вийшло за межі ойкумени. Десь між IV і VI століттями в Софії був зведений храм на його честь, і до цього дня залишається одним із найдавніших у Болгарії. Не відставали тут і болгарські монастирі, найвідомішим серед яких є афонська обитель Зограф. У літописі під назвою «Зведена Зографська грамота» зафіксовано низку переказів про чудотворні ікони вмч. Георгія.

Особливим шануванням великомученика відзначилася сербська династія Неманичів. Пов'язано це про те, що у житії її засновника – великого жупана св. Стефана Немані – оповідається як вмч. Георгій чудовим чином звільнив майбутнього правителя із ув'язнення в печері, куди його помістили браття у боротьбі за владу. Зведений у XII столітті монастир Джурджеві-Ступові був побудований якраз на згадку про цю подію.

Не відставали і наші пращури, досить згадати хоча б той факт, що князь Ярослав Мудрий при хрещенні отримав ім'я Георгія якраз на згадку про великомученика. У Лаврентіївському літописі згадується, що з поваги до свого небесного покровителя князь збудував у Києві храм на його честь. До наших днів храм не зберігся, але територіально він знаходився у центрі сучасної столиці, неподалік від знаменитої Десятинної церкви. У київському Софійському соборі один з приділів був присвячений вмч. Георгію. Тут же донині зберігся цілий комплекс розписів, що розповідають про життя великомученика. Звичайно, що Києвом все не обмежувалося – по всій Русі будувалися храми та монастирі на його честь, описати які просто немає можливості.

При розмові про традиції шанування Георгія Побідоносця не можна не згадати Грузію, де він вважається покровителем не просто окремих міст, а всієї країни. Власне сама назва держави – «Георгія» або «Джорджія» – на думку деяких дослідників, закріпилася через те, як писав грузинський царевич та історик XVIII століття Вахушті Багратіоні, що по всій країні не було жодного пагорба чи височини, на якій не стояв би храм великомученика. Чи варто казати, що пам'ять вмч. Георгія святкується тут тричі на рік. Цікаво, що в Грузії можна зустріти ікону, де святий на коні зневажає не змія, а постать людини. Так зображується імператор Діоклетіан, перемогу над яким і здобув незламний християнський юнак, про що розповідають і відповідні написи на іконі в храмі Георгія, що знаходиться в селищі Накіпарі (XI ст.), що в муніципалітеті Местії, на північному заході.

Не забували Георгія Побідоносця і на Заході. Найраніші традиції його шанування поширилися Італії. У Римі папа Лев II заснував базиліку, куди помістив чесну главу великомученика. На території сучасної Франції культу святого сприяв король Хлодвіг. В Англії про великомученика дізналися ще до завоювання норманів, а Річард Левове Серце доручив його заступництву військо хрестоносців. Трохи сумно, що під час проведення календарної реформи у 1969 році Католицька Церква пам'ять вмч. Георгія внесла до нижчої категорії і оголосила необов'язковою, а здійснення служб цього дня залишено на розсуд місцевих священнослужителів.

Нарешті Георгій Побідоносець або Джірджіс, як його називають мусульмани, є однією з найшанованіших некоранічних фігур в Ісламі. Найімовірніше, серед магометан його культ поширився через арабів-християн. На початку VIII століття житіє великомученика переклали арабською мовою. Пройшовши апокрифічну редакцію, воно було включено до «Історії пророків та царів» ісламського богослова та історика Ібн Джаріра ат-Табарі. У Палестині сьогодні налічується дев'ять місць, пов'язаних з шануванням вмч. Георгія у мусульман. Згідно з арабським переказом, поєдинок Джірджиса зі змієм стався недалеко від Бейрута. На Близькому Сході великомученик відомий під ім'ям аль-Хадір, до нього звертаються з проханнями про допомогу близьким, зціленні від психічних розладів та посланні дощу.

Так слава християнського юнака, який мужньо протистояв страшним мукам грізного імператора, подолала географічні, національні, культурні та релігійні кордони. Сьогодні ми не забуваємо звертатися вмч. Георгію у своїх молитвах, щоб беручи з нього приклад, долати ті труднощі, що трапляються на нашому життєвому шляху.

Протоієрей Володимир Долгих

Социальные комментарии Cackle