Велике видно здалеку

Притча про вміння правильно бачити. 

У картинній галереї один з відвідувачів блукав із залу в зал з незадоволеним виглядом. Він підходив до картин і розглядав їх поблизу. Деякі невеликі полотна підходили для розглядання з такої близької відстані, але багато з них, масштабні, були призначені для розглядання здалеку: між картиною і тим, хто дивиться, необхідна відповідна відстань.

Відвідувач, можливо, слабо розбирався в живописі або не хотів робити зайвих зусиль, відходити-підходити або ж через незнання цих законів не робив цього, але він гнівно висловлювався на адресу художників і їх робіт:

– Як можна таке писати? – обурювався відвідувач. – Нічого не зрозуміло, повна дурниця.

***

Ми самі часом виглядаємо як цей незадоволений відвідувач. Беремося робити висновки, не вивчивши тему, ставимо «діагнози» людям, не потрудившись дізнатися більше їх, міркуємо про проблему, бачачи її тільки під одним кутом, загалом, діємо за відомим принципом: не читав, але засуджую.

Чим значніша подія, особа або предмет обговорення, тим складніше скласти про них правильне судження.

Часом потрібні роки, щоб оцінити явище, його масштаб і значення.  Велике завжди видно здалеку. 

Митрополит Антоній (Паканич)

Теги

Теги: 

Опубликовано: чт, 05/12/2019 - 20:22

Статистика

Всего просмотров 7,630

Автор(ы) материала

Реклама

Реклама:
Социальные комментарии Cackle