У Сербії відсвяткували 950-річчя монастиря св. Прохора Пчиньського

Мощі преподобного мироточать майже тисячоліття.

У Сербії відсвяткували 950-річчя заснування монастиря преподобного Прохора Пчиньського та 700-річчя кончини святого Стефана Милутіна, короля Сербського, який відновив святиню в XIV столітті. Урочистості відбулися 13 червня 2021 року за участю Патріарха Сербського Порфирія, Президента Сербії Олександра Вучича, 15 ієрархів Сербської Православної Церкви та інших Помісних Церков, а також численних віруючих.

«Монастир був закладений у 1070 році візантійським імператором Романом Діогеном IV на знак подяки подвижнику св. Прохору Пчиньському, який передрік йому імператорське майбутнє. Старця майбутній імператор зустрів під час свого полювання в долині річки Пчиня», – розповів журналістам священик Вранської єпархії Далібор Йович. З початку свого заснування монастир знаходився на території Візантійської держави, але вже наприкінці XII століття, після завоювань жупана Стефана Немані (святого Симеона Мироточивого), став частиною Сербії. В історичних джерелах, як стверджують в єпархії, обитель не згадується до приходу до влади короля Милутіна.

Тут знаходився духовний та культурний центр середньовічної сербської держави. В ньому, згідно з легендою, на шляху до Косово св. цар Лазар причащав свою армію. Монастир не раз розорявся турками, але завжди відновлювався й оновлювався. Він був одним із важливих центрів повстання в сербсько-турецьких війнах 1876-1878 рр. та мішенню болгар – під час обох світових воєн. У період військових конфліктів на території СФРЮ в 1990-х рр. монастир прп. Прохора став притулком для біженців із Хорватії та Косово і Метохії. Збереглися історичні свідчення про великі страждання, що пережила обитель протягом століть, і слова Вука Караджича: «Але монастир чинить опір усьому, як один із багатьох монастирів, що того часу були справжніми та єдиними стовпами й хранителями християнського закону та імені сербського».

Сьогодні монастир Прохора Пчиньського, що розташований на півдні Сербії, неподалік кордону з Македонією, є духовним центром краю, в ньому працює богословська школа з майстернями перепису книг та іконописного ремесла. Великий храм, побудований у 1898-1904 рр., включає в себе стіни середньовічної церкви, в його вівтарній частині розташована каплиця, де покояться мощі прп. Прохора. У правому верхньому кутку гробниці – невеликий отвір, звідки вже близько тисячі років витікає миро.

Социальные комментарии Cackle