У чому значення і важливість вечірніх молитов?

Пояснює протоієрей Володимир Пучков.

Серед інших помилок, що існують в церковному середовищі, своє місце займає переконання, ніби молитва повинна бути виключно справою бажання. Особисто мені не один десяток разів від самих різних людей доводилося чути, що їм складно регулярно молитися вранці і вечорами. Тому вони моляться від випадку до випадку. Аргумент завжди наводиться один і той же: не можна ж молитися без бажання! Причому йдеться це щоразу з такою переконаністю, ніби це правда. Воно й зрозуміло: читати кожен раз ранкове і вечірнє правило дійсно непросто, а тут така відмовка. Хоча, по правді сказати, чим наводити такі аргументи, то вже краще мовчати.

Насправді основа основ молитовного роблення – самоспонукання. Звичайно, молитва без бажання і близько не принесе тих плодів, які дає щире звернення до Бога з бажанням і вірою. Однак, незайвим буде себе запитати: а як часто у нас виникає бажання молитися? У тому-то і справа, що нечасто. Настільки нечасто, що звертайся ми до Бога тільки коли бажання є, то молилися б ми, в кращому випадку, раз в пару місяців. Тому і затребувана так в церковному середовищі молитва, що називається, з-під палиці, тому що молитовний навик виробляється саме за її допомоги. Іншими словами: хочеш навчитися молитися з бажанням, старайся молитися всупереч небажанню. Тобто в тих же вечірніх молитвах, крім звернення до Бога і подяки за прожитий день, важливий той факт, що вони є не просто набором молитов, а, перш за все, - «правилом». Тим, що увійшло в норму, тим, що дисциплінує, робить не тільки молитовне, а й звичайне життя впорядкованим, розміреним, спокійним.

У зв'язку з цим, до речі сказати, всяке значення втрачає цілий ряд питань. Наприклад, чи читати вечірні молитви старослов'янською мовою або читання українською або російською теж допустимо? Зрозуміло, що в контексті нинішньої політичної ситуації питання мови на слуху, в тому числі і в окремих церковних людей. Однак цей факт зовсім не робить питання мови принциповим. По-перше, незрозумілість церковнослов'янської мови явно перебільшена: досить читати вечірні молитви старослов'янською мовою уважно протягом місяця-двох і їх сенс, в цілому, стане цілком ясним. Для усунення ж здивувань, пов'язаних з окремими словами і виразами, існують як спеціальні словники, так і інтернет. По-друге, Церква ніколи не забороняла читати молитви російською, українською або якою б то не було іншою мовою. Читати ті ж вечірні молитви на старослов'янському – загальна практика. Читати російською або українською – допустимо.

Або, наприклад, чи допустимо читати замість повних молитов скорочені? Ясно, що якщо вечірнє правило значимо і важливо, перш за все саме як правило, то вже не настільки важливо які саме молитви і в якій кількості читати. Звичайно, прочитувати перед сном все вечірні молитви – кращий з варіантів. Однак, ситуації бувають різними. Якщо, наприклад, людина змушена працювати більшу частину дня і на нормальну молитву не залишається ні часу, ні сил, то набагато краще читати регулярно дві-три молитви, ніж повне правило, коли доведеться. Те ж можна сказати і про матерів маленьких дітей, які своїм часом не володіють зовсім. Буває, що людина, за довгі роки церковності, так звикла до правила, що читає його напам'ять не замислюючись і не вникаючи. В такому випадку, незайвим буде на деякий час замість звичних вечірніх молитов почати читати що-небудь інше. Псалми, наприклад. Знову-таки тому, що в правилі важливий перш за все сам факт молитви перед сном.

Отже, підсумовуючи сказане, важливість як щоденного молитовного правила, так і регулярного самопонужденія для його виконання. І те, і інше бере початок у багатовіковому досвіді Церкви, який, свою чергу, рятівний для всякої людини, що встала на шлях спасіння і присвятила своє життя виконанню заповідей Божих.

 

Дивіться також: У чому значення і важливість ранкових молитов?

Опубликовано: ср, 31/03/2021 - 14:57

Статистика

Всего просмотров 3,079

Автор(ы) материала

Социальные комментарии Cackle