4 квітня в нинішньому році Православна Церква святкує Хрестопоклонну неділю. 

Вона завжди святкується посередині посту. З вівтаря під час недільного всеношного бдіння зноситься Хрест, щоб віруючі могли схилитися перед ним і цілувати його і зміцнюватися з Божою допомогою далі проходити рятівно святу Чотиридесятницю.

Приникнемо ж і ми до великої таємниці Страстей Господніх – всецілющих і животворящих нас. У даній статті це хочеться зробити ось яким способом…

...У церковній гімнографії є духовний твір під назвою «Канон Чесному Хресту». Це молитвослов“я читається на повечір’ї в четвер напередодні п'ятниці – дня смерті Спасителя, коли особливо поминаються Його страждання. Закінчується цей канон прекрасною молитвою. Там є дивовижні рядки з'єднання Бога і людини через спасительні Страсті Христові.

Розберемо ці рядки. Наприклад, там йдеться про те, щоб Господь, якого прив'язали до стовпа і бичували римські воїни, позбавив нас наших гріхів. І щоб Він, терновим вінцем увінчаний, вийняв терни-скалки гріхів з наших душ. І щоб Христос, якого били по чолі тростиною, розтрощив голову змія, який уязвляює нас жалом гріха. Його перед стратою одягли в багряний одяг, і ми просимо Бога, щоб Він облік нас в світлий одяг покаяння, щоб ми могли увійти в рай. Спасителя розіп'яли разом з розбійниками, і ми в молитві благаємо Господа, щоб він своїм хрестом прогнав розбійників-бісів, які намагаються завдати шкоди нашим душам.

Також в цій молитві є такі великі і повчальні слова про те, що, подібно до того, як Господа нашого Ісуса Христа прибили до хреста цвяхами, щоб і Він прибив наше серце до заповідей Божих, щоб ми виконували їх. Спасителя піднесли на хресті над світом. І ми молимо Бога про те, щоб Він підніс наші думки до неба, щоб ми думали насамперед про духовне. Боголюдину напоїли жовчю і оцтом, а ми просимо люблячого Спасителя про те, щоб Він утішив нас любов'ю Своєю і напоїв нас, спраглих, з потоку солодощі Своєї (мені здається, що слова ці перш за все стосуються таїнства Причастя). Далі в молитві відчувається велике здивування від того, що Всемогутній Бог зволив бути причисленим до грішників – до роду людського. Зволив з'єднатися з усіма нами. І в молитві проситься, щоб Господь утримав наші ноги від стезей лукавих та грішних. І щоб Він, прихилив голову на Хресті, завжди схилявся до нас як Отець наш і чув наші молитви. Щоб Господь наш Ісус Христос, який прощав під час розп'яття своїх мучителів, допоміг і нам любити ворогів наших і прощати їх.

І, нарешті, щоб Син Людський, який віддав під час своєї смерті дух Свій в руки Богу Отцю, прийняв і наші душі під час нашої смерті, провів би крізь митарства і ввів би в рай, як розбійника, що покаївся. І, знятий з Хреста і покладений у труну, щоб Спаситель вселився в труни сердець наших.

Припадемо ж до чесного і Животворящого Хреста, щоб все це рятівне, і прекрасне, і блаженне сталося з нами! Щоб і ми, зазнавши свого хрестоношення, зцілилися Хрестом Господнім і з'єдналися з люблячим Богом.

Ієрей Андрій Чиженко