Що значить бути людиною?

Обов'язкова умова. 

Кілька років тому на Паралімпійських іграх в Сіетлі дев'ять атлетів – каліки та інваліди – встали на стометрову бігову доріжку.

Після пострілу стартового пістолета всі кинулися до фінішу.

Всі бажали виграти.

Один хлопчисько спіткнувся, перекинувшись, впав на доріжку і заплакав.

Решта вісім бігунів, почувши плач, сповільнили біг і озирнулися.

Побачивши хлопчика, вони зупинилися і побігли назад – всі.

Одна дівчина з синдромом Дауна присіла біля хлопчика і стала його цілувати, примовляючи: «зараз краще?»

Нарешті всі дев'ятеро обнялися і рушили до лінії фінішу.

Всі глядачі на стадіоні встали і аплодували. Ті, хто був там, досі розповідають цю історію.

З життя старців. Притча. Укладач Д. Гриценко  

Теги

Опубликовано: чт, 22/11/2018 - 11:25

Статистика

Всего просмотров 138

Автор(ы) материала

Реклама

Реклама:
Социальные комментарии Cackle