Про забобони, що стосуються Троїцької поминальної суботи.

19 червня в нинішньому році напередодні Дня Святої Трійці святкується Троїцька батьківська субота і ось, існує думка, що в цей день можна в храмі поминати самогубців. Це, звичайно, не так. Але і впадати у відчай з цього приводу теж не варто.

Досить часто можна бачити, як членів сім'ї людини, яка вчинила суїцид, засмоктує турбулентність її тяжкого гріха в якусь чорну діру відчаю. Родичі самогубці самі перебувають в заціпенінні зневіри. Вони звинувачують себе, сумують за померлим, їх душі жахаються скоєного страшного вчинку.

Але з православним християнином не так повинно бути. Зовсім не так. Потрібно струсити з себе це смертоносне, що розхолоджує душу, крижане заціпеніння. І що робити? Рухатися до Бога і рухати до нього свого померлого, нехай і (так страшно) родича. Так, в храмі про нього молитися не можна. Але Церква пропонує досить великий арсенал молитовних правил про самогубців.

По-перше, Чин молитовної розради родичів тих, хто життя своє самовільно скінчили, затверджений рішенням Священного Синоду Руської Православної Церкви від 27 липня 2011 року. Це свого роду молебень, який може бути для родичів самогубці відслуженим в православному храмі або вдома, для їх розради, для того, щоб милосердний Господь допоміг пережити і правильно зрозуміти їх горе. Молебень цей може бути відслужений неодноразово, а стільки, скільки необхідно родичам.

По-друге, молитва про самогубця преподобного Лева Оптинського, що читається в келійній молитві з благословення священнослужителя. Ось вона: «Взыщи, Господи, погибшую душу раба Твоего (имярек): аще возможно есть, помилуй. Неизследимы судьбы Твои. Не постави мне в грех молитвы сей моей, но да будет святая воля Твоя» .

По-третє, молитвослів'я, написане митрополитом Веніаміном (Федченковим), під назвою «Канон про тих, хто самовільно життя своє скінчили». Воно також читається в домашній молитві з благословення священнослужителя.

Також милостиня, добрі справи. Тільки не просити молитися людей про самогубцю, а самим молитися вищезгаданими уставними молитвами.

Нарешті, особисте, своє життя родичів самогубці. Зміна цього життя. А саме покаяння, смирення, участь в церковних богослужіннях, в таїнствах Церкви, особливо важливо сповідатися і причащатися Тіла і Крові Христових.

Мені здається, що і родич, який вчинив такий великий гріх, як самогубство, теж порадіє там за вас. І йому Господь дарує свою благодать. Тому що він побачить, що його вчинок не видалив Вас від Бога, але, навпаки, привів до віри.

Згадаймо визначення Божественного Промислу з катехізису:
«Промисл Божий є невпинна дія всемогутності, премудрості і доброти Божої, якими Бог зберігає буття і сили тваріннь, направляє їх до благих цілей, допомагає всякому добру, а зло, що виникає через видалення від добра присікає або виправляє і звертає до добрих наслідків». Тобто милосердний і люблячий Господь зло присікає, виправляє і звертає до добрих наслідків. Ось і ми повинні припинити в собі зло зневіри, виправити його молитвою, справами милосердя і звернути до добрих наслідків, а саме почати жити життям Церкви, щодня наближаючись до Бога, з'єднуючись з Ним. І тоді і нам буде добре, і нашим померлим родичам краще.

Протоієрей Андрій Чиженко