Без коментарів

Апостол Павло

Благаю ж вас, браття, щоб ви остерігалися тих, хто чинить розділення й згіршення проти науки, якої ви навчилися, і уникайте їх, бо такі не служать Господеві нашому Ісусу Христу, але власному череву; вони добрими та гарними словами зводять серця простодушних.. (Рим.16:17-18)

Апостол Іоан Богослов

Із нас вони вийшли, та до нас не належали. Коли б були належали до нас, то залишилися б з нами; але вийшли, щоб відкрилось, що не всі вони наші. (1 Іоан.2:19)

Сщмч. Ігнатій Богоносець

Не спокушайтеся, брати мої! Хто слідує за тим, що вводить розкол, той не успадковує Царства Божого. (Послання до філадельфійців)

Свт. Іриней Ліонський

Христос розсудить тих, які починають розколи, – тих, що не мають любові до Бога і піклуються більше про власну вигоду, ніж про єдність Церкви, тих, що з маловажних і випадкових причин розсікають і розривають велике і славне тіло Христове і, скільки від них залежить, руйнують його, що говорять про мир і роблять війну.

Якщо люди не бережуть союзу і найщирішого спілкування з Церквою, то коли б навіть віддали себе на смерть за сповідання імені Христового, гріх їх не омиється і самою кров'ю, незгладима і тяжка вина розділення не очищається навіть стражданнями. Той, що знаходиться поза Церквою не може бути мучеником, той, що залишає Церкву, яка буде царювати, не може сподобитися царювання.

Слід слідувати пресвітерам в Церкві тим, які <...> мають спадкоємство від Апостолів і разом з преемством єпископства по благоволінню Отця отримали відоме дарування істини, інші ж, які ухиляються від початкового спадкоємства і де б не збиралися, мати в підозрі або як єретиків і лжевчителів, або як розкольників, гордих і самодогодників, або ж як лицемірів, які роблять так заради користі і марнославства. Всі ці відпали від істини. (П'ять книг проти єресей)

Сщмч. Кіпріан Карфагенський

Зусилля єретиків і зломислячих розкольників починаються звичайно з самодогоджання, з'єднаного з гордовитим і гордим презирством до Предстоятеля. Так відбувається відступ від Церкви і осквернення вівтаря, так збурюється мир Христов, чиноположення і єдність Божі. (Лист до Рогаціана)

Свт. Діонісій Александрійський

Якщо, як кажеш, ти відокремився від Церкви мимоволі, то можеш довести це поверненням до Церкви по своїй волі. Краще було б тобі все витерпіти, аби не розсікти Церкви Божої. Не менш слави доставило б тобі мучеництво за цілість її, як і мучеництво за зречення від ідолів; а по-моєму, і ще більше, тому що в останньому випадку кожен приймає муки за одну власну душу, а в першому - за всю Церкву. Якщо б ти навіть і тепер переконав і змусив братів повернутися до єднання, то твоя доблесть була б сильніше твого зла. Останнє тоді не ставилося б тобі, а перше заслужило б похвалу. Але коли ти вже не в змозі покластися на послух братів, то принаймні всіляко рятуй власну душу. (Лист до розкольника Новата, Церковна історія Євсевія Памфіла)

Свт. Августин Блаженний

Ми віруємо у святу соборну Церкву. Однак єретики і розкольники також називають свої громади церквами. Але єретики, помилково мислячи про Бога, спотворюють саму віру, а розкольники беззаконними розділеннями відступають від братньої любові, хоча вірять у те ж саме, що і ми. Тому ні єретики не належать до Вселенської Церкви, яка любить Бога, ні розкольники не належать до неї. (Про символ віри)

Хто не член Христовий, той не може врятуватися. Можна мати почесть, можна мати таїнство, можна співати «аллілуйа», можна відповідати «амінь», можна тримати Євангеліє, можна мати віру в ім'я Отця і Сина і Святого Духа і проповідувати її, але ніде крім Православної Кафоличної Церкви не знайти порятунку. (Слово до народу кесарійської церкви)

Свт. Іоан Златоуст

Робити розділення в Церкві не менше зло, як і впадати в єресі... гріх розколу не змивається навіть мученицькою кров'ю. (Тлумачення на послання до Ефесян)

Свт. Філарет Московський

Православ'я і розкол так протилежні одне одному, що заступництво і захист Православ'я природно повинні утрудняти розкол; поблажливість ж до розколу природно має собою утрудняти Православну Церкву. (Записка про наслідки стісніння сект і поблажливості до них)

Свт. Ігнатій (Брянчанінов)

Смертний гріх православного християнина, який не виліковано належним покаянням, піддає того, хто згрішив, вічному стражданню... Смертні гріхи для християнина суть наступні: єресь, розкол, богохульство, відступництво... кожен з них вбиває душу і робить її нездатною для вічного блаженства, доки вона не очистить себе покаянням. (Слово про смерть)

Свт. Феофан Затворник

Розкол тримається крайнім невіглаством. (Листи про молитву і духовне життя)

Свт. Іоан Кронштадтський

Розділення церков – справа диявола; єресі, розколи - справа диявола. (Моє життя у Христі)

Сщмч. Іларіон (Троїцький)

Церква єдина, і одна вона тільки має всю повноту благодатних дарів Святого Духа. Хто і яким би чином не відступав від Церкви – в єресь, розкол, в самочинне збіговисько, він втрачає причастя благодаті Божої. (Лист Р. Гардинеру)

Знаємо ми і переконані в тому, що відпадання від Церкви в розкол чи, в єресь чи, в сектантство чи – є повна погибель і духовна смерть. Для нас немає християнства поза Церквою. Якщо Христос створив Церкву і Церква – Тіло Його, то відірватися від Тіла Його – значить померти. (Про життя в Церкві)