У храмі – частіше, у душі – спокійніше, у вірі – до кінця.

Частіше будьте у храмі

Церква – дім Божий. Очевидно, що краще місця у світі просто не можна вигадати. Як мінімум, походи в храм варто зробити регулярними у суботні та недільні дні. У церкві священик надає обряди, через які ви отримуєте благодать, необхідну для спасіння душі. У храмі взагалі «своя атмосфера», багаторічне перебування у якій змінює людину. Можете ходити частіше або навіть служити – скористайтеся цією можливістю.

Сава був готфом, проводячи всі дні в молитві. Як розповідає житіє святого, він часто співав у місцевій церкві та дбав про її благоустрій. Молитва також становила регулярне заняття святого. Але головне – без Церкви як тіла Христового і без храму як Божого дому Сава не мислив свого життя.

Здобувайте «дух мирний»

Царство Небесне знаходиться не на «другому поверсі» реальності, а перебуває усередині нас. Ми не потрапимо в рай після смерті тіла, якщо не зустрінемося з цим раєм тут, на землі. Тому всі сили треба кинути на очищення серця від гріха та прагнення доброчесного життя. Вектор із досягнення блаженства закладається християнином сьогодні, а плоди його прагнення по-справжньому виявляються вже у вічності.

Як показує життя, Сава вів доброчесне життя. Він благоговійно ставився до віри і людей як Божого образу, був досить утриманий, уникав спілкування з жінками (бо, очевидно, зберігав цноту), у спілкуванні був простий. Писали, що Сава частіше мовчав, ніж казав. Хоча це й не заважало йому в потрібні моменти голосно стояти за віру.

Відкрито сповідуйте віру

Християнство – не релігія мовчання. Спаситель Сам показав приклад проповіді, до того ж закликав і апостолів, а також усі наступні покоління християн. «Ідіть і навчіть» – так звучить посил від Господа. Тому віруючий у Христа має вести проповідь усіма можливими шляхами, на які вистачає сили. Чому завжди приділялася увага зовнішньому вигляду християнина? Тому що образ віруючого також може бути елементом проповіді. Вступ у дискусію, коли підтримується гріх і сповідання віри, якщо до цього гріха штовхають вас – також незмінні супутники християнського життя.

Сава Готфський потрапив під поток гонінь: місцеві судді під тиском язичників стали змушувати християн їсти ідоложерче м'ясо, а святий відмовився. Він присоромив своїх сусідів по селу, що християнин має відкрито сповідувати віру. Спочатку розгнівані жителі вигнали святого, але потім, оскільки він мав широку повагу, повернули назад. Тоді вони вирішили, щоб уникнути візиту озброєних представників влади сказати суддям, що, мовляв, християн на селі немає. Але й на це Сава заперечив, що він християнин, який живе у цьому місці та «ховати» свою віру не збирається. Ось як сміливо святий йшов за Христом, у майбутньому через свою віру страчений, але твердою ходою, що увійшов у ворота Небесного Царства.

Володимир Басенков