22 травня – перенесення мощів святителя Миколая Чудотворця із Мир Лікійських в Бар.

Про що сьогодні важливо просити святителя Миколая, розповідає митрополит Антоній (Паканич).

В день перенесення мощів Святителя Миколая Чудотворця хотілося б згадати однуз його головних якостей, якоїнам всім так не вистачає.

Сьогодні як ніколи важливо навчитися відстоювати свої погляди, захищати свою віру, принципові позиції. Цьому можна повчитися у Святителя Миколая, в цьому він вірний наш помічник.

Силою своєї віри він переконував невіруючих, звертав в християнство язичників, повертав на шлях істинний відпалих від Істини.

Сила його переконання виходила з серця, з особистого досвіду життя у Христі.

Ніщо не порівняється з силою відданого і люблячого серця.

Володіти вмінням донести свою позицію, довести правоту, довести істину, не використовуючи вульгарні методи сили, брехні і лукавства, а виключно силою віри і переконань - завдання не з простих.

Тут, безумовно, будуть в допомогу факти і логіка, тверезі погляди і зважені висновки, рішучість та щирість.

Це вміння на вагу золота. Потрібно дерзати.

З Божою допомогою і по молитвам Святителя Миколая можливо багато що.

Життя святого Миколая – це не просто учительство, це перш за все приклад. І в цьому успіх його проповіді.

Людина може транслювати ідею іншої людини тільки в тому випадку, коли він сам буде жити нею, зможе її до кінця відчути.

Можна сказати багато гарних слів про християнство, але якщо ці слова не будуть виходити із нашого серця, якщо вони не будуть нами пережиті, ми не досягнемо успіху. Нам ніхто не повірить.

Преподобний авва Дорофей одного разу сказав: «Коли людина відмовляється від чого-небудь заради Христа, то Христос Сам стає для нього заміною замість того, що він сам себе добровільно позбавив».

Святитель Миколай Мирлікійський відмовився заради Христа від всього земного в цьому світі, і Господь став для святого головним і невід’ємним скарбом, наповнивши його життя Самим Собою.

Ми повинні наслідувати прикладу Святителя Миколая – його ревності, вірі, відданості Церкві, милосердю, любові до Христа. Важливо пам’ятати, що якщо ми відречемося від Бога, то відречемося від життя вічного.

Відданість вірі і Церкві Христовій – залог нашого спасіння.

По слову преподобного Ніла Синайського, спасіння можливе тільки у випадку нашого сповідання віри. Сповідання ж – це не слова, це саме життя.

Щоб стати достойними вічного життя, ми повинні бути вірними Церкві. Нам слід «з терпінням проходити приготовану нам дорогу» (Євр. 12:1), пам’ятаючи, що шлях в Царство Небесне вузький і тернистий.

Нехай Господь укріпить всі палаючі серця і по молитвам Святителя Миколая кожен отримає все необхідне для спасіння!

Записала Наталя Горошкова