Предстоятель: Якщо втратимо чистоту віри, то гріш ціна нам як християнам

Залишайтеся вірними Христу – і тоді Його благодать не дасть загубитися в темряві спокус сьогоднішнього часу, – Блаженніший Митрополит Онуфрій.

– Ваше Блаженство, піст – це завжди стриманість, і не тільки в їжі. В першу чергу воно стосується духовного життя. Сьогодні, як ніколи, важливо набути смиренність, яка виражається в довірі Богу, Його Церкві, Священноначаллю. Чому це так важко дається людям і як до цього прийти? Як навчитися довіряти Богу?

– Під час Святого Різдвяного посту кожен віруючий повинен намагатися збагачувати себе безцінними духовними дарами, серед яких найдорожчий - смиренність. Сміренна людина приймає з вдячністю все, що Господь їй посилає. Вона ніколи не вважає Бога своїм боржником, адже впевнена, що сама є боржником перед Богом за ті блага, які Він їй дає.

Смирення - це правильне поняття про світ, правильне розуміння того, Хто такий Господь, хто ми, хто наш ближній. Перша ступінь смирення – усвідомлення себе творінням Божим. Маючи більш глибоке смирення, людина, намагаючись жити за заповідями, починає себе критично вивчати, аналізувати свої вчинки, свої статки, почуття, помисли і докоряти собі за недоліки і немочі. І тільки коли вона упокориться перед Божественною волею і віддасть себе Його волі, тоді вона довіриться Богові і довірить себе Йому.

– Ваше Блаженство, як реагувати віруючим на можливий (найнеприємніший) розвиток ситуації навколо Церкви?

– Люди, які не розуміють природи Церкви, сприймають Її як великий корабель, який йде по морю. Однак вони не бачать Великого Керманича і думають, що Його місце може зайняти будь-хто. А керує Церквою Христос. Ті, хто цього не розуміють, іноді зухвало вторгаються в церковне життя і вважають себе вершителями долі Церкви. Вони, використовуючи чисто політичні підходи, складають «свої» моделі церковного устрою і з легкістю пропонують нам шляхи церковного буття – вигідні для них, але неприйнятні для нас.

Легкість їх дивних рішень базується не тільки на відсутності розуміння Божественного Закону, а й на тому, що Церква для них є чужою, як і життя церковне. Церква – це не область їхнього життя, це область їх «хобі». Ми не докоряємо таким політикам, ми молимося за них, ми їх любимо і шануємо, але просимо не втручатися в канонічний порядок церковного життя. Це не принесе користі нікому: ні їм, ні нашій Українській землі, ні нашому народові.

А тим, для яких Церква – це Корабель порятунку і їхнє життя, ми з любов'ю свідчимо, що нам не треба нікуди йти, у нас є все необхідне для порятунку. Церква має самоврядування, адміністративні, господарські та канонічні свободи, які необхідні для ефективного служіння Богу і своєму народові.

Нам треба берегти чистоту Святої Православної віри. А той шлях, який нам пропонують сьогодні, дуже небезпечний,а дже він передбачає багато обмежень, існує небезпека втратити чистоту віри. І якщо це станеться, то гріш ціна нам як християнам. Ми станемо духовними ворогами для самих себе, для своєї землі і для свого народу. Чиста віра допомагає правильно організовувати своє життя на землі і досягти порятунку на Небесах, вона зводить на землю Боже благословення.

Дорогі брати і сестри, намагайтесь берегти нашу віру, не розмінюйте її на тимчасові блага, залишайтеся вірними Христу – і тоді Його благодать просвітить кожного і не дасть загубитися в темряві спокус сьогоднішнього часу.

Бесідувала Наталя Горошкова

Социальные комментарии Cackle