Міркує протоієрей Володимир Пучков.

Нині модно звертатися за консультаціями до експертів. Експертна думка затребувана практично в усіх областях, отже, експертом бути теж можна. І якщо раніше експертом вважався якийсь висококласний фахівець у певній галузі знання, то тепер це слово з чим тільки не поєднують. Ось, наприклад, кого можна зараз здивувати словосполученням «православний експерт»? Однак якщо є визначення, то неодмінно повинні бути і ті, кого вони визначають. Хто ж такий православний експерт?

Для початку давайте розберемося в очевидному. Експерт повинен бути фахівцем. Таким чином, перший критерій у визначенні православного експерта - професіоналізм. Тобто він не тільки повинен добре знати предмет своєї експертної діяльності, а й вміти робити професійні висновки у межах відповідної теми. Людина може досягти висот у своїй сфері діяльності або глибин певних знань, бути великим ученим, авторитетним релігієзнавцем або відомим журналістом, але якщо його міркування дилетантські, експерт з нього такий же, як з борця сумо артист балету.

Мені пригадується, як років десять тому один колись вельми популярний, а нині уже такий, що безнадійно вийшов в тираж журналіст пенсійного віку, міркував не тему молитовного стояння, організованого в Москві у відповідь на танці в храмі Христа Спасителя. «Даремно, - міркував, пихкаючи люлькою, потертий життям піонер "Ютубу ", - даремно РПЦ продемонструвала, скільки у неї пастви. Тепер будь-який бажаючий може влаштувати невеликий розкольник, бачачи, як багато в Росії православних». Ось він, дилетантизм в чистому вигляді: справді, хіба той, хто має в своєму розпорядженні можливості та ресурси для організації розколу, не володіє інформацією про кількість вірних РПЦ і так? А той, хто не має доступу навіть до такої інформації, чи володіє він можливістю вчинити розкол, навіть якщо дуже хоче? Висновок: не маєш у своєму розпорядженні правдивої інформації, не вмієш з оперативних відомостей зробити логічних, а головне, професійних висновків - не роби з себе експерта.

Друге: експерт повинен володіти критичним мисленням. Сучасний світ живе за принципом: більше інформації хорошої і різної. Правдивість тут може бути теж затребувана, але аж ніяк не в першу чергу. Як наслідок, нарівні з правдивими відомостями в інформаційний простір у величезній кількості вторгаються численні «плітки у вигляді версій» і окремі доморощені експерти, ці плітки підхоплюють, в лічені хвилини піднімаючи навколо них такий шум, що здається - важливіших новин у світі немає. Коли ж та чи інша новина виявляється пшиком, «експерти» або сором'язливо замовкають, тихо видаляючи все раніше написане, або всіма силами намагаються викрутитися, роблячи хорошу міну при поганій грі, попутно ганьблячи себе і всіх тих, хто посилався на них як на експертів.

Третє: для православного експерта православ'я має бути перш за все вірою, а вже потім спеціалізацією або областю дослідження. У своїй діяльності православний експерт повинен спочатку керуватися міркуваннями користі для Церкви Христової і власного спасіння. «Хайпувати» на гострих темах, завдаючи шкоду репутації Церкви, покладатися виключно на власні погляди, симпатії і антипатії, ставати в позу правдоруба, викривача «церковних вад» і гріхів своїх же побратимів - все це гідно спадкоємця Хама, але наскільки це відповідає званню експерта - судіть самі.

Зрештою: бажання об'єктивності судження не повинно підштовхувати експерта до виходу за межі Церкви. Недавні сумні події навколо створення ПЦУ наочно показали, що, як це не парадоксально, чим далі експерт від Церкви, тим менш об'єктивне його судження. У всякому разі жоден експерт, релігієзнавець або світський журналіст, що спеціалізується на церковній тематиці, не потрудився бути більш-менш об'єктивним в ситуації, коли у всіх на очах перший по честі православний ієрарх, граючи в східного папу, вручав Томос політико-комерційній структурі, сформованої з ряджених мирян. Ніхто, крім тих, хто не приніс власну віру в жертву горезвісної «об'єктивності».

На закінчення зазначу: я прекрасно розумію, що навіть цим критеріям відповідають далеко не всі. Але хіба православних експертів повинно бути багато? Нехай краще експертне судження в області віри буде ексклюзивним, професійним і якісним явищем, ніж низькосортним масовим продуктом.