«Райкова церква» залишалася єдиною невідреставрованою православною святинею у місті.

У сербському «царському граді» Призрені, який сьогодні знаходиться на території невизнаного Косово, розпочалося попереднє розчищення єдиної невідреставрованої православної святині – храму святого Миколая, відомого як «Райкова церква». Святиня була замінована албанськими екстремістами 1999 року, вже після приходу в Косово міжнародних сил КФОР. На щастя, а призренці кажуть – з волі Божої, весь динаміт тоді не вибухнув, тож храм можна зберегти.

Як розповів парафіяльний священик Призрена професор богослов'я Йован Радич, роботи буде багато: церква помітно пошкоджена, і необхідно якнайшвидше приступити до її ремонту та консервації.

«Частина зовнішньої стіни була зруйнована, а всередині вона тріснула. Фрески також було пошкоджено. Храм був у занедбаному стані, доки декілька тижнів тому ми не почали розчищати вхід та встановлювати огорожу», – передає слова священика Sputnik Serbia.

Середньовічна святиня згадується у Святоархангельській грамоті царя Душана Сильного, він подарував храм, разом із багатьма іншими церквами, своїй «задужбині» – побудованому «за душу» монастирю Святих Архангелів під Призреном. Раніше у володінні «Райкової церкви» було 15 виноградників, поля, фруктові сади, навіть шовковиці для відгодівлі шовковичних шовкопрядів і три будинки в центрі міста. Але за часів СФРЮ земля церкви була конфіскована й передана у власність держави, а сам храм до 1999 року служив зимовою каплицею для призренських богословів.

Отець Йован Радич сподівається отримати дозвіл на відновлення святині у місцевої албанської влади. Найбільше його лякає те, що церква знаходиться на муніципальній землі, яка так і не була повернена церкві.

«Ми працюємо над першим етапом реконструкції за допомогою місії ОБСЄ тут, у Косово і Метохії, вони значною мірою задовольнили наші потреби, допомогли нам фінансово, ми маємо дуже гарну співпрацю з цією міжнародною місією», – зазначив священик.

Гроші на відновлення святині збирають усім світом.

«Два роки тому ми розпочали акцію зі збору коштів на ремонт храму Святого Пантелеімона в Поткаллі, який теж був підпалений албанцями і довгий час служив сміттєзвалищем для місцевого населення. Ми зібрали 12 тисяч євро і змогли святиню відновити. Коли народ побачив, що ми зробили на ці гроші, пішов відгук – збір коштів і на ремонт Миколаївського храму», – розповів отець Йован.

Він наголосив, що храми не можуть і не повинні існувати без людей. Оскільки святині відновлюються, є надія, що повернуться й вигнані із Призрена серби.

Нагадаємо, до захоплення у XIV столітті османами, Призрен входив до складу сербської та болгарської держав. 1999 року відбувся масовий відтік сербського населення з міста, його охопили антисербські погроми, і нині понад 80% населення міста – албанці. Також у місті проживають боснійці, цигани, турки й православні серби.