Передсмертний заповіт віруючого батька невіруючому синові, після якого той прийшов в храм

Син поховав батька і в точності виконав прохання. 

В одного віруючої людини був невіруючий син. Батько переживав сильно, але ніяк не міг прищепити юнакові релігійність. Відчуваючи наближення смерті, він покликав сина:
– Виконай одну мою просьбу.
– Яку, тато?
– Коли я помру, ти сорок днів приходь в цю кімнату хвилин на п'ятнадцять.
– А що мені при цьому робити?
– Нічого не треба робити. Просто сиди. Але кожен день не менше п'ятнадцяти хвилин.

Син поховав батька і в точності виконав прохання: був кожен день в кімнаті і просто сидів. Так минуло сорок днів, після яких хлопець сам прийшов до церкви і став глибоко віруючим.

Лише багато років потому він усвідомив, наскільки мудрим був батьків заповіт. Батько зрозумів, що у молодих занадто швидкий ритм життя, суцільна суєта і ніколи над вічним подумати: про сенс життя, про свою душу, про безсмертя, про Бога. Але варто лише зупинитися, побути в тиші – і Господь постукає в серце.

Притчі. З життя старців. Укладач Д. Гриценко

Теги

Социальные комментарии Cackle