Мир досягається молитвою і любов'ю, а не розпалюванням розбіжностей.

Сербам у відносинах із сусідами не потрібні самозвані миротворці, які, переслідуючи особисті цілі, нав'язують народу свої концепції, спосіб життя і в підсумку сіють розбрат між людьми. Про це сказав Святіший Патріарх Сербський Порфирій у зверненні до жителів м. Добой (Республіка Сербська, Боснія і Герцеговина) під час офіційного візиту 19 серпня 2021 року.

«Ми знаємо, що наше ім'я – Християнин, а наше прізвище – Православний, – сказав Патріарх Порфирій. – Серб, православний християнин – ось наша повна ідентичність. Віра – це те, що робить нас єдиним цілим, те, на чому ми будуємо взаємну довіру, те, що змушує нас знати, що Бог любить нас, що Бог є, і саме тому, що Бог є, ми теж існуємо.

Православна віра формувала наш народ і його ідентичність від Святого Савви донині, ідентичність, що має печатку Христа, ідентичність, що проявляється, коли ми живемо за Євангелієм. І тому сам факт, що ми православні християни – це заклик до великої відповідальності. Нам дана повнота істини і віра в Бога, але також і заклик жити цією істиною у відповідності з усіма правилами Євангелія.

Нехай кожен буде тим, ким він є. Нехай кожен молиться Богу по-своєму, але нехай кожен поважає один одного. У нас багатовіковий досвід спільного життя, і нам не потрібні миротворці здалеку, найчастіше самозвані. Я не кажу, що серед них немає щирих, але є і ті, хто не розуміє наших уявлень про життя, наших відносин, нашої ідентичності, а також і ті, у кого свій інтерес, який не збігається з нашими інтересами. Наш інтерес у тім, щоби кожен залишався тим, ким він є: якщо серб православний християнин – нехай ним і буде, якщо боснієць мусульманин або хорват католик – нехай ними і залишаються. І ми, маючи досвід спільного життя, взаємоповаги, сусідства, досвід сімейних переплетень, загальної економіки, культурного взаємовпливу, – хочемо попередити всіх, щоби нам не нав'язували своїх концепцій, образів життя і примирення.

Так, може бути, іноді дійсно потрібен посередник і медіатор, але не такий, який поміщає нас у свої контексти – семантичні табори, – винаходячи нові дефініції для одних, щоби вони були проти інших, а завтра нові визначення для інших, щоби вони були проти перших, – щоби, в кінцевому підсумку, нам не бути тими, хто ми є, і не погоджуватися один з одним».

Предстоятель Сербської Церкви зазначив, що молитиметься за мир для всіх і робитиме все можливе, «щоби ми залишилися тими, хто ми є, щоби наше сербське ім'я і прізвище «православний християнин» не тільки з гордістю носили, як емблему, але й свідчили про це своїм життям і чеснотами».

«Звертаюся до так званої еліти, і перш за все до наших колег, до братів – релігійних лідерів, до рейса [верховного муфтія Боснії і Герцеговини, – ред.] та кардинала, – щоби нам усім, за допомогою віри в Бога і молитви, а потім і з допомогою решти, керуючись вірою та любов'ю, – зробити так, щоби в нашому житті був мир. Мир у душі, мир у родині, у цьому місті, в Республіці Сербській і в Боснії і Герцеговині.

І я звертаюся до сильних світу цього, щоби вони розуміли, що нікому не дана влада сама по собі, але від Бога. І щоб вони, принаймні, поважали правила, які тут самі встановили. Саме цим вони продемонструють, що заслуговують на довіру і дійсно хочуть бути посередниками, а не тими, хто нав'язує смислові табори і шаблони, в які ми не тільки не хочемо, але навіть якщо б і хотіли, не зможемо вміститися», – сказав Патріарх Порфирій.