Осквернено стародавній монастир Матейче у Північній Македонії

Для порятунку святині потрібен діалог між розкольницькою МПЦ та Сербською Церквою, вважає історик.

У Північній Македонії осквернено стародавній сербський монастир Пресвятої Богородиці Матейче, розташований у північній частині країни, що межує з Косово і Метохією. Святиня представляє величезну історичну та культурну цінність, оскільки це єдина «задужбина» (побудована «за душу») останніх сербських правителів із династії Неманичів – царя Душана Сильного, його дружини Олени та їхнього сина – святого Стефана Уроша, царя Сербського.

Нанесені монастирю пошкодження помітили мисливці, які проїжджали поблизу святині 26 грудня 2021 року. Про те, що сталося, вони повідомили в місцеву поліцейську дільницю. Правоохоронці, які прибули на місце, виявили розкидані (і частково викрадені) свинцеві плити, відірвані та скинуті з покрівлі монастирської церкви. Плити були встановлені декілька місяців тому і захищали будівлю від подальшої руйнації. Про серйозні збитки поліція поінформувала представників т.зв. «Македонської православної церкви» та Міністерство культури Республіки Північна Македонія.

Сербський історик мистецтва доктор Ясміна Чирич із м. Крагуєвац відреагувала на новину про осквернення стародавньої святині авторською статтею. У ній наголошується, що сьогодні Республіка Північна Македонія, поряд із Косово і Метохією, є найбільшою територією Європи, де постійно завдається шкода пам'ятникам культури.

Святиня у Матейче була збудована в XI столітті, відроджена сербськими царями у XIV-му, і протягом своєї історії неодноразово зазнавала руйнації. Після приходу османів було повністю розібрано дах монастирського храму – матеріали пішли на покрівлю мечеті Ескі в Куманово. Після Першої світової війни монастир опинився на території Королівства сербів, хорватів і словенців та декілька разів реставрувався. 2001 року, під час заколоту в Республіці Македонія, храм окупували албанські терористи, які влаштували в ньому склад зброї. Вони переслідували місцеве православне населення, яке зазнало етнічних чисток. До сьогодні триває розтягування цегли з монастирської кладки та інших будівельних матеріалів усередині монастиря. Проте влада не упереджує вандалізм і не шукає винних.

«У той час як історичні пам'ятки, зареєстровані в Туреччині та Албанії, були пошкоджені лише в зонах збройного конфлікту, середньовічні пам'ятки культури та храми, засновані сербськими правителями, руйнуються не лише під час конфлікту, але й через двадцять років. Вочевидь, що руйнація останнього царського дару… допускається свідомо. Знищення культурних пам'яток, таких як Матейче, носить етнічний та релігійний характер, оскільки воно доповнює вигнання сербів та македонців із цього району», – робить висновок доктор Ясміна Чирич.

Вона впевнена, що для порятунку православних святинь у Північній Македонії потрібен діалог між розкольницькою МПЦ з одного боку і Сербською Православною Церквою та її Охридською архієпископією – з іншого.

Социальные комментарии Cackle