Один крок до щастя. Без цього неможливо бути щасливим

Митрополит Антоній (Паканич) розповів, без чого людина не може бути щасливою.

 

Вітром, зеленню та морем шумить літо. Пахне життям.

Здається, що може вміститися в один літній день?

Це багато в чому залежить від нас. День може стрімко промайнути, не залишивши навіть легкого сліду й тіні, а може перетворитися на завжди квітуче нескінченне літо, в якому віддзеркалюється вічність, що плещеться в хмарах і душі.

Без краси

Ми пропускаємо крізь пальці життя з його неповторними днями, розкритими нам назустріч.

Ми пролітаємо повз головні події та важливі зустрічі, стрімголов кидаючись у привабливе майбутнє, яке малює повітряні замки й обіцяє смарагдові далі.

А сьогоднішній день поступово меркне і втрачає останні риси реальності. Так, на жаль, і минає наше життя.

Досвід не завжди вчить нас. Ми не відкидаємо думки про завтрашній день навіть тоді, коли наші уявлення про майбутні події розбиваються вщент під час зіткнення з дійсністю.

Ми пропускаємо головне, на чому тримається наше життя. Красу. Красу сьогоднішнього дня.

«Якщо ти не будеш співчувати красі, любити її всюди, де б ти її не зустрів, так вона тобі і у твоєму мистецтві не дасться» , – зазначав І. С. Тургенєв.

Без вміння бачити красу, без свідомого споглядання її наше життя і всі наші щоденні потуги, творчість приречені на буденність і безбарвність.

Краса є в кожному Божому дні, і саме від уміння її роздивитися, побачити, запам’ятати залежить якість нашого життя. І завтрашній день.

З уміння бачити красу навколо народжується вміння побачити красу в кожній людині, не зовнішню, показову, а справжню, зазвичай приховану.

Коли навчимося бачити красу в малому, ми зможемо осягнути також красу Божого задуму. Він буде розкриватися перед нами своїми гранями, як розкривається ніжний бутон, пелюстка за пелюсткою.

Постійний пошук і споглядання краси ведуть до того, що все наше життя наповнюється звучанням краси, колись закарбованої в серці.

Мов диригент, пам’ять буде вилучати спогади, і вони, наче звуки, які видаються різноманітними інструментами, будуть звучати – то щемливо зворушливо, то урочисто й велично.

Це звучання переломлює все негативне, зле, потворне та одноденне, всю мішуру й залишає нам нескінченне небо, дзвінкі зорі, безкраю надію і всепереможну любов.

Душа живиться красою, надихається, руйнуються кордони гріхів, в полоні яких перебуваємо. Ми звільняємося.

Краса проростає маленькою квіткою навіть у найбезнадійнішому серці тих, хто повірив у неї, витісняючи звідти пітьму й біль, наповнюючи світлом і пахощами садів та квітів, безіменними, нікому не відомими.

Душа, немов омита дощем, стає гранично прозорою.

Краса спонукає таку душу прагнути досконалості та вдосконалення.

Вона зміцнює волю в здатності пізнавати краще, відрізняти гірше, бачити прекрасне і приймати його.

Людина, що не пізнала красу, не пізнала себе й не знайшла свого духу.

Оскільки дух наш – Божий, то виключно через пізнавання істинної краси можливе пізнавання свого духу, який відгукнувся на неї.

Краса відновлює гармонію людської природи, повертає людину до Бога, джерела краси.

Хто прилучився до краси, той досягає нелицемірного смирення перед Творцем, Який переповнив наше життя благодатною благоліпністю. Її ми вдихаємо, мов повітря, всотуючи вічність і безсмертя.

А де смирення, там і щастя.

Справжня краса безсмертна. Господь показав нам це вже тут, на землі, на прикладі найвеличніших творів мистецтва, що пройшли через століття і залишилися поза часом і кордонами, які об’єднують та підкорюють своєю красою й величчю крізь століття і культури.

Бажаю всім нам знайти рятівне джерело, яке, за словами класика, «врятує світ».

Бажаю надихатися красою й налаштуватися на найвищу хвилю звучання. Її кожному з нас визначив Господь Бог наш Ісус Христос.

Записала Наталя Горошкова 

 

Социальные комментарии Cackle