Ситуація вимагає реакції з боку міжнародного співтовариства, вважають у NGO «Public Advocacy».

Дискримінація віруючих Української Православної Церкви з боку органів центральної влади підриває основи суспільної стабільності, а в низці випадків створює загрозу релігійному миру в країні, що викликає стурбованість і вимагає реакції міжнародної спільноти. Про це заявив Олег Денисов, голова правозахисної організації NGO «Public Advocacy» (НГО «Суспільний правозахист»), на міжсесійний нараді Ради з прав людини ООН по темі «15-та річниця прийняття положення про відповідальність щодо захисту населення від геноциду, військових злочинів, етнічних чисток і злочинів проти людяності» 11 травня 2021 року, повідомляє Protiktor.com.

Як зазначив правозахисник, наразі в Україні, в зв'язку із набуттям чинності т.зв. закону «про перейменування», що зобов'язав всі структури Української Православної Церкви змінити своє найменування, включивши в нього відомості про належність до релігійного центру в Російській Федерації, – понад 12000 релігійних організацій УПЦ, які не виконали цю вимогу, фактично позбавлені права вільно розпоряджатися своїм майном, відкривати банківські рахунки, вносити зміни до своїх статутів, бо відповідно до закону їхні установчі документи визнаються недійсними в частині найменування.

«Тому громади, хоч і не втратили свого статусу юридичної особи, фактично вражені в цивільних правах, позбавлені можливості бути повноцінними учасниками громадянського обороту», – констатував Олег Денисов.

Він звернув увагу, що обов'язок змінити найменування релігійної організації всупереч свободі волі її учасників порушує канонічну, історичну та релігійну ідентичність віруючих, а також право на свободу віросповідання, гарантоване міжнародним правом.

«Віруючим повинно бути збережено право зберегти історичні назви своїх релігійних громад, а держава не може втручатися в цю сферу церковного життя», – переконаний глава NGO «Public Advocacy».

У контексті обговорюваної на нараді теми Олег Денисов підкреслив, що в низці міжнародних документів, зокрема у Керівництві з аналізу і профілактики геноциду, розробленому канцелярією Генерального секретаря ООН, – таргетування і маркування певної частини населення як потенційної жертви або цілі, засноване на расових, етнічних або релігійних ознаках – свідчить про високий ризик масових порушень прав людини в країні.

«У зв'язку із цим формування в суспільно-політичній сфері України негативного образу віруючих Української Православної Церкви як прихильників Російської Федерації, визнаної в Україні державою-агресором, поєднане з риторикою ненависті в ЗМІ та заявах чиновників і політиків різного рівня – свідчить про розпалювання релігійної ворожнечі щодо цієї групи віруючих, що викликає крайню стурбованість і вимагає реакції з боку міжнародного співтовариства», – заявив Олег Денисов.