Добігає кінця 2020 рік від Різдва Христового. Рік, який виявився дуже складним і важким для нас і для всього світу. І, зараз, багато людей з надією дивляться в Новий Рік.

Такі почуття цілком очікувані і зрозумілі. Але, багато в чому вони засновані на абсолютно інфантильних відчуттях. Адже з року в рік, проходячи цей умовний календарний цикл, люди чекають якихось змін на краще у своєму житті і майже завжди їх чекає розчарування. Чому так відбувається?

У наш час людина, як ніколи, стала заручником ситуації, бездіяльним статистом на сцені всесвітнього театру, на якій проходить вистава глобальної зміни культурних, соціальних, економічних парадигм. Людина щодня бомбардується жахливою кількістю інформації через новини та соціальні мережі. Відчуття жаху, що насувається вражає дуже багатьох. І тут спрацьовують захисні механізми психіки – людина починає асоціювати все, що відбувається з певним часовим відрізком, в даному випадку — з 2020 роком, чекаючи, що новий 2021 принесе полегшення. Ці очікування тут же підхоплюють астрологи, які віщають: це був рік під таким-то знаком, а наступний буде під іншим, зміни відбудуться неодмінно.

І ось люди збираються разом, купують величезну кількість їжі і алкоголю, щоб з шумом і гамом провести ненависний рік і зустріти новий сповнений надій. Але потім свята закінчуються і людина опиняється наодинці з реальністю…

Нам-християнам в даній ситуації надано найбільший дар – дар свободи. Свободи від фетишизації тимчасових циклів, свободи від помилкових надій. Оскільки наша надія вся в Бозі, в тому, Хто володіє і часом і долями. Тому ми не можемо бути ні інфантильними оптимістами ні депресивними песимістами. Наш шлях – надія на Господа. Шлях довіри Йому. Шлях слухняності Йому. А значить, ми входимо в Новий Рік сильнішими в очікуванні святкування Різдва того, Хто вище всіх криз і всіх проблем.