Митрополит Антоній пояснив, чому зараз так важливо віддалятися від суперечок.

Однією з головних дій духу злоби в цьому світі є поділ людей. І сьогодні цих поділів дуже багато.

На жаль, багато християн теж схильні до духу поділу. Особливо це проявляється в останні два роки у зв'язку з відомою пандемією і, викликаними нею карантинними заходами. Звичайно ми не станемо говорити ні про перший ні про другий, оскільки про це вже говорено і ще буде говоритися дуже і дуже багато. А поговорити хотілося б про нас – християн і ставлення один до одного в даному контексті.

Відомо, що суспільство поділилося на тих, хто беззастережно вживає будь-які карантинні заходи, що вживаються в даний момент і на тих, хто їх повністю заперечує. Зрештою, це право вільної особистості – робити вибір. Але сумно, що люди, раз прийнявши якусь позицію, перетворюються в її полум'яних адептів, оголошуючи всіх незгодних ворогами. І християн це, на превеликий жаль, теж торкнулося.

Тепер мало оголосити людину, яка мислить інакше, просто неправою і тією, що помиляється. Доходить до того, що будь-яка людина, що не розділяє, на відміну від адепта тієї чи іншої крайності, його точку зору, стає мало не злочинцем до Божественного закону. Адже активісти, як правило, навіть не сумніваються у своїй власній правоті і в тому, що саме вони виконують Божу волю.

Таким самовпевненим «виконавцям Божої волі» хотілося б нагадати, що справжнє виконання волі Господа – це любов до ближнього. А любов, це часто і поблажливість. Навіть до того, хто помиляється.

Згадаймо слова Христа: «По тому дізнаються всі, що ви Мої учні, якщо будете мати любов між собою» (Ін. 13:35). Давайте запитаємо кожен сам себе: наскільки ми дійсно учні Христові?

Це особливо важливо для нас – чад гнаної Української Православної Церкви. Адже любов, прощення і поблажливість до ближнього, це не просто те, до чого ми повинні прагнути. Це, до певної міри, маркер – який краще за всякі богословські аргументи, найбільш виразно показує істинність нашої Церкви.

І зараз, напередодні святкування Хрещення Русі, коли ми разом молитовно будемо звертатися до Бога, свідчачи про свою віру, стійкість і єдність, вкотре прошу вас – брати і сестри, будемо терпимішими, добрішими і поблажливішими один до одного.

Нехай злісні суперечки і полемічний запал будуть виторгнуті з нашого середовища. Якщо ж нам здається, що спілкування з якоюсь конкретною людиною викликає лише гіркоту і образи, якщо нам здається, що ця людина помиляється – краще тимчасово відійти в сторону і щиро помолитися про неї. Це та малість, та перша сходинка, яка дозволить нам виконати істинний закон Христовий. А Господь за своєю досконалою мудрістю все управить.

Записала Наталя Горошкова