У кругообігу останніх подій важливо зупинитися і визначити для себе головне.

Першорядно сьогодні для кожного не втратити себе, не спотворити саму суть нашої Православної віри, отже, і спасіння. Не кинути свого хреста. Важливо зберегти коріння, традиції, спадщину, без яких неможливе духовне зростання, як неможливо ніякій рослині жити без коріння. Зрікаючись себе, ми перестаємо БУТИ. Будь-які поступки та слабкості будуть сприйняті недругами як належне і призведуть до ще більших поступок, а в результаті – до зради самих себе.

Сказано: «Тий, хто слухає вас, слухає і Мене, тий, що відкидає вас, відкидає і Мене; а хто відкидає Мене, відкидається Того, Хто послав Мене» (Лк. 10:16).

Святі отці заповідали єдність. Сповідники, що пройшли через горнило гонінь радянського терору, умовляли віруючих нести свій хрест до кінця. Лука Кримський писав: «Немає тяжчого гріха, ніж розколи та поділ Церкви Христової. Так говорили всі великі святителі… Я тільки можу вас благати, як благав св. ап. Павло, берегтися цих хижаків, берегтися тих, що виробляють розколи, ніколи не ходити на їхні збори – інакше будете отруєні отрутою їх».

Святитель говорив, що в умах наших мають бути зафіксовані слова Євангелія, а на серцях наших, якщо вони вірні, зображений Хрест Христовий.

Церква – це не земне міністерство, не підприємство, не фірма. Це метафізика. Церква земна та Церква Небесна є єдиним живим організмом. Тут не діють земні закони та кодекси. Тут все зовсім інакше працює. Ми змушені пояснювати знову та знову елементарні речі. Монастир – сім'я тих, хто зрікається всього, що важливо звичайній земній людині, хто потребує особливих умов, щоб день і ніч творити молитву. При чернечому постригу людина бере інше ім'я, вона вмирає для світу і приміряє на себе ангельський образ. Тому пустельники й тікали людей. Одружений священик не носить обручку, адже заручається Христу.

Люди, далекі від Церкви, намагаються облаштувати все за своїм розумінням. Але не можна міряти Церкву своєю мірою. На що і на Кого ви замахуєтесь? А потім дивуєтесь, що трапляються страшні нещастя з усіма нами: війни, катаклізми. Адже, зрештою, ви всі без винятку переконаєтесь самі, що це так!

«Всіх вас, хто увірував у Нього, кличе Христос іти за Ним, взявши тягар Його, ярмо Його. Не бійтеся ж, йдіть, йдіть сміливо. Не бійтеся тих страждань, якими лякає вас диявол, який заважає вам йти цим шляхом. На диявола плюньте, диявола відженіть Хрестом Христовим, іменем Його», – повчав святитель Лука Кримський.