Сьогодні нас запевняють, що несення хреста – це безглузда витрата сил, що треба позбутися його і бути як усі.

Триває Хрестопоклонний тиждень Великого посту. Цього року він відбувається по-особливому. Вирує війна, навколо так багато страждань.

Ми повинні по-іншому глянути на своє життя і на хрест, який Христос покладає на кожного з нас. Цього року він неймовірно важкий і виникає спокуса позбутися його.

Кожен з нас хоче мати благополучне життя, достаток, кар'єру, повагу оточуючих, комфорт і водночас вважатися добрим християнином. Свого часу це можна було поєднувати.

Проте зараз потрібно робити вибір.

Христос сказав учням: Хто хоче йти за Мною, відкинься себе, і візьми хрест свій і йди за Мною.

Майже ніхто зі святих не вів благополучного, за нашими земними мірками, життя. Всі вони втілювали в життя заповіді Христові. Вони були гнані за правду, їх зневажали, на них наклепували. І не тому, що вони самі шукали страждань заради страждань. Просто інакше у цьому світі християнам жити не виходить.

Безперечно, нести свій хрест важко. Хрест – це засудження людей, знущання, вигнання і навіть вбивство. Все це зараз переживають вірні нашої Христової Церкви. Але той, хто стерпить до кінця буде врятований. Таким Бог дарує велику нагороду – Своє царство.

Сьогодні нас запевняють, що несення хреста – це безглузда витрата сил, що треба позбутися його і бути як усі. Спаситель нікого не примушує.

Будь-якої миті хрест можна зняти, залишити при дорозі – і для ворожого світу ти одразу станеш своїм. Але куди нас кличе цей світ?

Сьогодні від нас вимагають певних кроків у церковному житті. Потрібно лише погодитися – і, як стверджують, переслідування закінчаться, і ми набудемо шанування від суспільства.

Але чи є ця гонитва за «авторитетом і шануванням» дорогою до Царства Божого? Чи відповідатиме вона словам Христа: «хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе»? Ні. Наше життя нагадує біг із перешкодами. І завжди виникає спокуса обійти їх, а не подолати. Широка дорога, що веде до смерті, і вузький шлях, що веде в життя вічне.

Хто збереже свій хрест, хто стерпить до кінця, той врятується. Як каже Святе Письмо: Будьте тверді, непохитні, завжди процвітайте в ділі Божіїм, знаючи, що ваша праця не марна перед Господом.