Чому саме свято Стрітення Господнього надихало поетів на створення безсмертних творінь? Що в ньому такого особливого? 

Свято встановлено в пам'ять про зустріч, яка сталася на сороковий день після Різдва Христового, описану в Євангелії від Луки (Лк. 2:22–40). У цей день Діва Марія І праведний Йосип Обручник принесли немовля Ісуса в Єрусалимський храм, щоб зробити встановлену законом подячну жертву Богу за первістка. Немовля Ісус був зустрінутий в храмі праведним старцем Симеоном.

Стрітення – це зустріч людства з Христом, зустріч, що перевершила всі можливі очікування. Ця зустріч назавжди змінила світ.

Праведний Симеон в молитві «нині відпущаєши...» сповідує радість з приводу закінчення очікування, звільнення.

Плодом зустрічі стало прощення, звільнення людини від покарання за гріх. Ніхто нам цього дати не міг раніше.

Господь приніс людству свободу від рабства, зцілення покаліченої людської природи, відновлення в людині образу Божого. І це відновлення відбувається не тільки в житті земному, а й вічному. 

Втілився Христос, друга Іпостась Святої Трійці, дарував людям світло, яке відкриває пізнання істинного Бога.  Світло, яке ніколи не згасне.

Будемо ж жадати зустрічі з Христом в цьому, земному житті, виконуючи Божі заповіді, довіряючи промислу і святій волі, догоджаючи Богу добрими справами. І тоді наша зустріч з Христом на Страшному суді буде радісною і рятівною. Такою вона стала для праведних Симеона Богоприімця, Анни пророчиці і тисяч святих Божих угодників.

Записала Наталя Горошкова