Митрополит Антоній (Паканич) пояснює, що важливо встигнути зробити в Різдвяний піст. 

Чим наповнене наше життя? Робота, дозвілля, побут. Ми відпочиваємо гортаючи стрічку новин, переглядаючи безглузді телешоу. Таким чином, крадемо у себе життя, але ж ця невелика кількість часу на землі, яка відпущена нам аж ніяк не для цього.

Чи не достатньо пробігтися очима по основних пунктах, не занурюючись. Не варто давати себе втягувати в цю воронку суперечливої, неперевіреної, в основному не потрібної нам інформації, яка витягує з нас життєву енергію і не залишає сил ні на що інше. Робить нас нерозбірливими і, як наслідок, беззахисними. Ми самі відкриваємо браму нашої фортеці перед усім тим, що спрямоване по суті проти нас.

Що робити? Замініть новини живим спілкуванням. Зателефонуйте тому, чиє обличчя ви вже й забули. Повірте, ви знайдете радість і енергію там, де і не чекали. Увірвітеся теплим вітром зимовим вогким днем в чиєсь сумне, буденне життя. І подаруйте надію і віру.

Спробуйте проявити щирий інтерес до кого-небудь. Перестаньте бути механізмом, а хоч ненадовго станьте людиною в істинному розумінні цього слова. Спробуйте змусити себе, так, в якості експерименту.

У вас принаймні буде досвід, можливо, за яким ви будете сумувати.

Виходьте, як мінімум, з принципу: сій добро, можливо воно проросте і в твоєму городі.

Вириваючи себе з рутини, ви зможете поступово відрізнити, де джерельна вода, а де болотна жижа. Ви будете не так навіювані, з'явиться розуміння істинного, не напускного, не фальшивого.

Спробуйте підняти голову до неба, не дивіться тільки під ноги. Небо прикрашене зірками і сузір'ями, які особливо добре видно в морозну ніч.

Різдво Христове – це свято серця. А до свята – для того, щоб воно було святом – потрібно підготуватися.

І наше серце може стати прекрасним світлим будинком, здатним прийняти Царя царів, а може залишитися розбитою халупою, яку навіть протяги обходять стороною.

Не обтяжуйтеся життям, постарайтеся його осягати, шукайте сенс у всьому і тому, хто шукає, обов'язково його вкажуть.

Записала Наталя Горошкова